Верховна Рада 17 лютого підтримала звільнення Дмитра Сенниченка з посади глави Фонду держмайна. Таке рішення схвалили 318 нардепів.
Звільнили Сенниченка на засіданні Верховної Ради у четвер, 17 лютого. До речі, раніше парламентарі вже пробували відставити чиновника, однак їм не вистачило голосів, повідомляє 24 канал
Деталі про попереднє голосування за звільнення Сенниченка
27 січня, коли нардепи голосували на відставку Сенниченка, самого політика у Раді не було. Голосування провалилося через несправність апарату “Рада”. Для того, щоб ще раз розглянути це питання, Сенниченко мав знову написати заяву на звільнення.
Після провалу голосування голова Фонду держмайна одразу з’явився у парламенті й написав нову заяву. Він наголосив, що наразі не розраховує на іншу посаду, бо хоче провести час з дружиною та дітьми. Однак Сенниченко готовий допомагати наступному голові Фонду.
Нагадаємо, на пресконференції, присвяченій підсумкам роботи ФДМУ за два роки роботи Сенниченко намагався скласти враження людини, що добровільно йде з посади. Він постійно наголошував, що виконав задачі, які сам собі ставив на початку, а сформована ним команда продовжить “робити реформи”.
Однією з причин, чому Сенниченка більше не хотіли бачити на високій посаді, є результати аукціону з приватизації “Першого київського машинобудівного заводу”, більш відомого киянам як завод “Більшовик”.
В очах суспільства, від приватизації “Більшовика”, держава отримала вдвічі менше, ніж могла б. Сенниченко з цією думкою не погоджується і каже, що ціну об’єкта визначив ринок. За словами Сенниченка, очолити Фонд йому пропонували “і депутати, і прем’єр-міністр Гончарук… і знайомі, які працювали в Офісі президента”. Так, саме президент Володимир Зеленський у вересні 2019 року вніс його кандидатуру на цю посаду до парламенту.
Формальною підставою для відставки Дмитра Сенниченка називають результати аукціону приватизації “Першого київського машинобудівного заводу”. Водночас “Більшовик” став для влади радше приводом, ніж причиною. За даними ЕП, у влади до поки що чинного (до моменту звільнення парламентом – ЕП) голови Фонду були питання щодо ефективності управління держпідприємствами та приватизації. Причому як малої, так і великої.
Серед причин невдоволення Сенниченком один зі “Слуг народу” називає невиконання плану надходжень приватизації та неефективне управління підприємствами, зокрема, “Одеським припортовим заводом” (ОПЗ).
В останні роки ОПЗ працює за давальницьким контрактом, коли третя сторона отримує сировину чи обладнання і може з них виготовити продукцію, яку потрібно повернути, та періодично призупиняє роботу. Наразі існує низка судових рішень, які зобов’язують ОПЗ виплачувати борги перед багатьма підприємствами. Загальна сума заборгованості перевищує 11 млрд гривень. Спроба приватизації заводу у 2016 році виявилась невдалою, адже охочих заплатити за підприємство 521 млн дол. не знайшлося.
