Москва описала три формати безпекових угод, узявши за зразок свої договори з Білоруссю, КНДР та Іраном.
Росія допускає укладення двосторонніх пактів про ненапад з окремими державами – членами НАТО. Такі угоди в Москві вважають частиною нової архітектури безпеки Європи, яку Кремль намагається винести на порядок денний переговорів в Абу-Дабі. glavred.net
Ідею озвучив директор департаменту зовнішньополітичного планування МЗС країни-агресорки Олексій Дробінін під час конференції з питань безпеки в Москві. Про це повідомило агентство Reuters.
Які угоди про безпеку пропонує Росія
Дробінін описав три можливі формати майбутніх домовленостей. За даними агентства, він виклав детальні пропозиції щодо того, як могла б виглядати така система.
Саме двосторонні пакти про ненапад, за його словами, можна було б укласти з окремими членами Північноатлантичного альянсу. Такі держави, як пояснив дипломат, отримали б додаткові індивідуальні гарантії безпеки від Росії.
Повний перелік форматів, озвучених російським дипломатом, виглядає так:
колективний оборонний союз або двосторонні угоди про взаємну допомогу – як приклади Дробінін навів договори РФ з Білоруссю та Північною Кореєю;
політичні угоди, за якими сторони зобов’язуються не допомагати противникам одна одної в разі агресії, – подібний договір Москва має з Іраном;
двосторонні пакти про ненапад.
“Наприклад, угоди такого роду можна було б укласти, серед іншого, з окремими державами – членами НАТО, які тоді отримали б, наприклад, додаткові індивідуальні гарантії безпеки від Російської Федерації”, – заявив Дробінін.
Водночас він не уточнив, які саме країни Альянсу Москва хотіла б бачити учасниками таких домовленостей і на яких умовах їх пропонує укладати
Як на ідею нової архітектури безпеки реагують у Європі та США
Раніше головний переговорник РФ Володимир Мединський заявив, що нова архітектура безпеки Європи була центральною темою дводенних переговорів в Абу-Дабі. Подробиць він не навів.
За даними Reuters, частина європейських політиків виступає проти будь-якого обговорення загальної архітектури безпеки Європи, доки не буде прогресу щодо України, зокрема припинення вогню. Водночас американські посадовці відкриті до такої розмови.
Чи готова Росія домовлятися з НАТО
Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач в інтерв’ю Главреду зазначив, що Росія фактично веде гібридну війну проти Європи і ставить собі значно ширші цілі, ніж війна в Україні.
“Росіяни своїми діями показують, що ведуть гібридну війну з Європою. Їхнє тактичне завдання – відрізати Україну від європейської допомоги, тобто демотивувати європейців допомагати Україні. Стратегічне – підпорядкувати російській волі процеси в Європі”, – наголосив експерт.
За його словами, справжнім противником Кремль вважає Захід, а переговори з американцями лише зміщують фокус ворожості на Європу.
“Україна розглядається лише як поле бою, а противником, з яким вони насправді ведуть війну, є Захід. На цьому етапі – передусім Європа, яку вони звинувачують в усіх гріхах, оскільки з американцями зараз ведуть переговори”, – пояснив Горбач.
Експерт також застеріг від очікувань, що будь-які домовленості з Москвою швидко завершать протистояння.
“[Путін] не говорить: ми домовимося – і все закінчиться. Йдеться про тривале протистояння саме із Заходом”, – підсумував аналітик.
Переговори в Абу-Дабі – новини за темою
Як повідомляв Главред, другий день тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі завершився 11 листопада. Президент Володимир Зеленський заявив, що сторони домовилися готувати новий обмін полоненими. Зустріч делегацій України та США призначено на 12 листопада в Дубліні.
Під час зустрічі в Абу-Дабі сторони обговорювали архітектуру майбутньої безпеки та гуманітарні питання. Територіальне питання залишається одним із найскладніших у переговорах. Зустріч другого дня тривала щонайменше дві години.
Водночас США переконують Кремль допустити європейців до переговорів. Європа готова обговорити з РФ контроль озброєнь, зокрема відкрите небо та обмеження ракет. Договір про відкрите небо підписали 1992 року, США вийшли з нього 2020-го, а Росія – 2021-го.
