Донбас і НАТО на кону: чого очікувати від переговорів між Україною, РФ та США в ОАЕ

В Абу-Дабі розпочнуться перші з лютого переговори між Україною, США та РФ. У перший день обговорюватимуть гарантії безпеки, у другий – території.

Купити карти

 

Україна, Росія та США 10–11 листопада відновлюють в Абу-Дабі тристоронні переговори, призупинені в лютому на тлі війни в Ірані. Вашингтон заявляє про обережний оптимізм і кулуарну гнучкість сторін щодо територій, однак Москва публічно вимагає весь Донбас та не погоджується на перемир’я, посилюючи удари по українських містах.

Купити карти

 

Главред зібрав усе, що відомо про переговори в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Хто увійшов до складу української делегації на переговорах в Абу-Дабі

Зустріч у столиці ОАЕ розпочнеться о 09:50 за київським часом (10:50 за московським), повідомило джерело ТАСС. Київ відправив до Еміратів делегацію, до складу якої увійшли представники розвідки, Офісу президента та парламенту. Очолив її керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умеров.

До складу групи також увійшли голова Офісу президента Кирило Буданов, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, перший заступник голови ОП Сергій Кислиця, заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький та аналітик СЗР. Вирушаючи до ОАЕ, Умеров зазначив, з яким орієнтиром команда їде на зустріч.

“Наша мета – довгостроковий і сталий мир, гарантована безпека для України та реальні можливості для відновлення України після війни”, – сформулював голова делегації.

Купити карти

 

Хто очолив російську делегацію в Абу-Дабі та навіщо до її складу включили Рябкова

Москва, у свою чергу, надіслала групу з 11 осіб. Її знову очолює помічник Путіна та голова Російського військово-історичного товариства Володимир Мединський, тоді як у лютому Володимир Зеленський висловлював розчарування цим призначенням. Український президент тоді вбачав у цьому спробу затягнути процес і нагадував про схильність Мединського до псевдоісторичних “лекцій” про причини війни.

Окрім Мединського, до складу делегації увійшли заступник голови МЗС Михайло Галузін, начальник російської військової розвідки Ігор Костюков, а також, вперше, заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков і заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу Юрій Жигарловський. Reuters уточнює, що Рябков курує в МЗС країни питання Північної та Південної Америки, контроль над озброєнням та іранську ядерну програму.

Видання Bloomberg писало про те, що країна-агресор Росія направляє на тристоронні переговори в Абу-Дабі делегацію вищого рівня, ніж на попередні раунди, що може свідчити про готовність Москви до більш змістовних переговорів. Втім, український журналіст Віталій Портников не згоден із такою оцінкою.

Купити карти

 

“Склад російської делегації практично не відрізняється від складу російської делегації в Стамбулі у 2025 році – хіба що тепер вирішено навіть не відправляти заступника міністра оборони Олександра Фоміна. І заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін (курує СНД), і голова ГУР генерал Ігор Костюков у Стамбулі були. Справжньою новою особою за столом переговорів є заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, який курує США, але це саме тому, що в Абу-Дабі, на відміну від Стамбула, відбудуться тристоронні, а не двосторонні переговори. Незмінність складу делегації та незацікавленість у підвищенні її рівня є свідченням незацікавленості Кремля в реальному переговорному процесі та відсутності перспектив для ухвалення реальних рішень”, – написав Портников у Facebook.

Які теми США винесли на переговори в Абу-Дабі

Американську сторону в ОАЕ представляють спеціальний посланник президента Стів Віткофф та зять Дональда Трампа Джаред Кушнер. Віткофф офіційно перелічив блоки порядку денного:

Політичні книги

 

• післявоєнні домовленості у сфері безпеки;
• шляхи деескалації;
• гуманітарні зусилля та подальші кроки до врегулювання.

Власну роль Вашингтона він описав стримано.

За словами Віткоффа, США забезпечують “посередництво в переговорах на робочому рівні”.

Кушнер напередодні зустрічі виділив чотири пріоритети американських переговірників. Першим він назвав припинення бойових дій, а решту сформулював так.

“Надійні післявоєнні гарантії безпеки та домовленості, які знизять ризик відновлення конфлікту, всеосяжний економічний план і план процвітання для України, а також гуманітарні заходи для полегшення страждань та усунення гуманітарних наслідків цієї війни”, – перерахував зять Трампа.Що Україна запропонувала обговорити на переговорах в Абу-Дабі

Порядок денний Києва багато в чому збігається з американським, але розставляє акценти інакше. Володимир Зеленський наприкінці жовтня перелічив пункти, які Україна пропонувала включити до обговорення: припинення вогню в енергетиці та на морі, обмін полоненими та звільнення цивільних, повернення українських дітей, а також підготовку зустрічі з Путіним.

Кирило Буданов дорогою до ОАЕ окремо виділив гуманітарний напрям, що стосується полонених. За його словами, цьому питанню приділять “велику увагу”, щоб активізувати обміни та домовитися “про наступні етапи повернення наших людей додому”.

Саміт лідерів президент України назвав “головним завданням” технічних зустрічей і припустив, що на підготовку може вистачити “однієї-двох зустрічей”. Найболючішим питанням Зеленський вважає території, які Київ готовий обговорювати “лише на рівні лідерів”.

Раніше Росія вимагала віддати навіть неокуповані райони Донецької області, зокрема Слов’янськ і Краматорськ, а також претендує на Херсонську та Запорізьку області в адміністративних межах. Зеленський наголошував, що Україна ніколи не визнає захоплені землі російськими, хоча готова обговорювати припинення вогню за поточною лінією фронту.

Де Зеленський готовий зустрітися з Путіним

Тему можливого саміту лідерів напередодні переговорів розвинув постійний представник України при ООН Андрій Мельник. Виступаючи 9 листопада на засіданні Радбезу ООН, дипломат заявив, що Зеленський готовий до зустрічі з Путіним у будь-якій точці світу – зокрема у Флориді під час грудневого саміту G20 або навіть в Антарктиді.

Мельник також зазначив, що Путін досі розраховує зламати волю України та змусити українців капітулювати. При цьому постійний представник підкреслив, що цього не станеться.

Чому в Білому домі говорять про обережний оптимізм напередодні переговорів в Абу-Дабі

Поки Київ і Москва демонструють жорсткі позиції, Вашингтон налаштований помітно бадьоріше, пише Axios. За даними видання, зустріч 10–11 листопада стане першою за участю американських посередників після лютневої паузи, а Віткофф і Кушнер останні два тижні щодня, іноді по кілька разів на день, контактували з обома сторонами.

Команда Трампа сподівається на більшу поступливість Москви після скасування санкцій на продаж російського дизельного палива та інших кроків, які позитивно сприйняли в Кремлі. На брифінгу 8 листопада американський чиновник описав атмосферу напередодні зустрічі.

“Повернути сторони за стіл переговорів було нелегко, і ми, як посередники, бачимо обнадійливі ознаки”, – визнав представник США.

За його словами, посланці мають намір “кристалізувати” рішення, які потім доведеться ухвалити Путіну та Зеленському, а після Абу-Дабі можуть вирушити до Москви та Києва. Робота відбуватиметься за двома напрямками: військова група на чолі з командувачем Європейським командуванням ЗС США генералом Алексусом Грінкевичем займатиметься контролем майбутнього перемир’я, політична – територіями.

Україна, за даними Axios, ставить три завдання: деескалація в Чорному морі заради експорту зерна, припинення ударів по електростанціях і російських НПЗ до зими, а також тристоронній саміт Трампа, Путіна та Зеленського – можливо, вже наступного місяця на G20 у Маямі.

Що Трамп сказав про готовність України та Росії закінчити війну

Оптимізм команди переговірників поділяє й сам господар Білого дому. Виступаючи 9 листопада перед журналістами, Дональд Трамп дав зрозуміти, що Вашингтон фіксує у Києва та Москви прагнення до завершення бойових дій, повідомляє Reuters.

“Ми бачимо дуже сильне бажання Росії та України закінчити війну. Ми беремо в цьому участь. У нас дуже хороша розмова з цього приводу в Абу-Дабі”, – заявив американський лідер, додавши, що обидві сторони “втомилися воювати”.

Американський чиновник уточнив, що головною темою стануть гарантії безпеки, зокрема можливий захист Києва за зразком статті 5 НАТО, а територіальна домовленість, найімовірніше, з’явиться наприкінці процесу. Зеленський, у свою чергу, заявив, що успіхи на полі бою та зростаючі втрати росіян посилюють позицію України.

Чому у Раді не вірять у справедливу угоду Трампа щодо України

Не всі в Києві поділяють оптимізм Білого дому. Як нагадує BBC, минулого тижня Трамп зустрівся у Вашингтоні з кремлівським посланцем Кирилом Дмитрієвим і після цього анонсував “велику, чудову угоду” щодо України, яка може торкнутися всієї Європи.

Голова комітету Верховної Ради з питань закордонних справ Олександр Мережко в розмові з британським виданням висловив упевненість, що американський президент домагається швидкого укладення угоди на шкоду інтересам України, і Київ такий варіант відхилить. На думку депутата, до реальних переговорів Путіна можна підштовхнути лише посиленням санкцій та ударами вглиб російської території.

“Поки у Путіна працює військова машина, у нього немає стимулів домовлятися”, – переконаний парламентарій.

Мережко також розкритикував нещодавні кроки Трампа, зокрема домовленість про закупівлю російського дизельного палива. На його думку, подібні рішення лише заохочують Москву продовжувати війну. Тим часом Росія не припиняє смертоносних обстрілів та ударів по енергетиці, і в Києві вважають їх доказом того, що Кремль хоче змусити Україну погодитися на угоду на своїх умовах.

Чому США хочуть запросити Європу на наступний раунд переговорів

Паралельно Вашингтон готує розширення формату. За даними Politico з посиланням на американських чиновників, Кушнер і Віткофф домагаються від Росії згоди на пряму участь Європи в майбутніх раундах і хочуть, щоб нинішня зустріч стала останньою без неї.

Європейські представники вже перебувають в Абу-Дабі, але через заперечення Москви до основних переговорів не допущені. Альянс представляє начальник штабу генсека НАТО Джеффрі Ван Левен, Єврокомісію – голова кабінету Урсули фон дер Ляєн Бйорн Зайберт, Німеччину – радник канцлера Фрідріха Мерца Гюнтер Зауттер. Присутність Франції 8 листопада підтвердив глава МЗС Жан-Ноель Барро. Також очікуються радники Великої Британії, представники Італії та Євроради.

“Нам потрібна Європа за столом переговорів. Тому ми пропонуємо залучити європейців до обговорення після цих тристоронніх переговорів”, – пояснив один з американських чиновників.

У Вашингтоні привітали дзвінки лідерів Фінляндії та Норвегії до Путіна 27 жовтня та закликали до більшої кількості таких контактів. Питання про те, хто виступатиме від імені ЄС, лідери обговорять на неформальному саміті в Дубліні цього тижня.

“Нам потрібно набагато більше європейських розмов із Росією, щоб вони чули те саме, що чуємо ми, і могли передавати Росії безпосередньо те, що зараз передають нам”, – додав співрозмовник видання.

Чи змінюватимуть США архітектуру безпеки Європи на переговорах із Росією

Європейських союзників турбує не лише формат, а й зміст першого дня. Американські чиновники розповіли Politico, що 10 листопада сторони займуться гарантіями для України та можливою перебудовою всієї системи безпеки континенту, а 11 листопада перейдуть до територіального розмежування.

У європейських столицях побоюються, що Трамп піде назустріч давнім вимогам Путіна щодо згортання впливу НАТО. У Вашингтоні запевняють, що Альянс залишиться основою колективної оборони, однак від ідеї перегляду відносин із Москвою не відмовляються.

“Очевидно, щось не працює. Ми маємо побудувати щось нове, що працює сьогодні”, – заявив американський представник, назвавши скепсис європейців “багажем” минулих невдалих домовленостей.

За його даними, генсек НАТО Марк Рютте бере активну участь в обговоренні реформ з адміністрацією США. Мета нинішньої зустрічі – зберегти набраний темп, а не досягти остаточного припинення вогню, причому територіальне питання та гарантії безпеки мають вирішуватися одночасно.

Яку архітектуру безпеки США пропонують Києву та Москві

Конкретні контури майбутньої системи напередодні зустрічі розкрили американські чиновники в розмові з BBC. Публічно Москва, як і раніше, вимагає, щоб Україна пішла з тих районів на сході, які вона ще утримує, а Київ наполягає на замороженні лінії зіткнення, оскільки вважає ці землі критично важливими для власного захисту. Однак, за словами співрозмовника видання, у приватних розмовах обидві сторони виявляють “дещо гнучкості”, хоча прорив у питанні розмежування неможливий без домовленості про післявоєнний устрій.

“Вони не вирішать донецьке питання та територіальне питання, доки не знатимуть, якою буде архітектура безпеки після війни. І майте на увазі, ми не зможемо остаточно узгодити одне без іншого”, – пояснив американський представник.

Пропонована рамка включає консультації з питань безпеки, гарячі лінії для кризового зв’язку та “взаємні заходи деескалації”. Чиновники також допустили відновлення роботи Ради “Росія – НАТО”, діяльність якої в основному заморожена з 2022 року. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у понеділок зажадала залучити союзників по НАТО та членів ЄС до будь-яких змістовних обговорень безпеки континенту, і Вашингтон має намір запропонувати багатосторонній формат.

“Сподіваюся, ми переконаємо росіян приєднатися”, – сказав співрозмовник BBC, визнавши, що у Москви залишився неприємний осад від спілкування з європейцями.

Джаред Кушнер у соцмережі X окреслив головний сенс зустрічі: сторони мають почати планувати життя після завершення бойових дій. Минулий тристоронній раунд завершився без прориву, а потім увагу Вашингтона переключила війна США та Ізраїлю проти Ірану.

“Важлива частина цього процесу – спонукати всі сторони серйозно замислитися над тим, що буде після війни. Це надзвичайно важкий і складний конфлікт”, – написав зять Трампа.

Кушнер також застеріг від завищених очікувань. За його словами, американська команда підходить до переговорів із рішучістю та реалізмом, а зустріч в Абу-Дабі в кращому разі може надати імпульс наступній фазі.

Що Лавров сказав про порядок денний переговорів в Абу-Дабі

Саме архітектуру безпеки в Кремлі вітають найгучніше. Глава МЗС Росії Сергій Лавров у коментарі російським пропагандистам 9 листопада підтвердив, що ця тема відкриває порядок денний зустрічі в ОАЕ.

“Сам порядок денний переговорів в Абу-Дабі передбачає першим пунктом питання безпеки Росії, України та загалом безпеки в цьому регіоні”, – сказав російський міністр.

Особливо Лавров підкреслив, що пріоритет цій темі надали саме американські посередники.

“Те, що нинішні учасники переговорів за дорученням президента США Дональда Трампа запропонували винести на перший план порядку денного переговорів щодо українського врегулювання саме питання колективної безпеки, – звичайно, це можна тільки вітати”, – підкреслив глава МЗС РФ.

Чого Путін може вимагати від НАТО на переговорах щодо України

Інтерес Москви до цієї теми ще наприкінці жовтня пояснила британська газета The Telegraph. За даними її дипломатичних джерел, Кремль розраховує використати переговорний процес, щоб послабити Північноатлантичний альянс і домогтися поступок щодо його розширення, яке Путін називає “першопричиною” війни.

Помічник Путіна Юрій Ушаков публічно наполягав на залученні Європи до переговорів, стверджуючи, що без неї питання не вирішити. Співрозмовники газети вважають, що за цим стоїть розрахунок на торги щодо НАТО, а раніше в Кремлі натякали на гнучкість щодо інших пунктів за умови виконання основних вимог, які фактично позбавляють Україну суверенітету.

“Путін, ймовірно, вимагатиме скорочення присутності НАТО в Європі до кордонів 1997 року, коли колишні країни Східного блоку почали вступати до Альянсу”, – йдеться в матеріалі.

Це, як уточнює видання, може означати виведення сил НАТО з Польщі, Естонії, Латвії та Литви, а також з Фінляндії, яка вступила до Альянсу в 2023 році, тобто з усіх п’яти країн, що межують з Росією.