Багато хто думає, що головне для кавунів — це спека. Насправді ж великі й солодкі плоди виростають там, де рослині вистачає поживних речовин саме в потрібний момент. За роки на городі я переконався: якщо пропустити підживлення після появи зав’язі, хорошого врожаю чекати важко.
Найкраще в цей період працює деревний попіл. Він містить багато калію, який допомагає кавунам накопичувати цукри, робить м’якоть соковитішою, а шкірку — міцнішою.
Готую простий розчин. На відро води беру 2 склянки просіяного попелу, добре перемішую і залишаю настоятися на кілька годин. Перед поливом ще раз збовтую.
Під кожен кущ виливаю приблизно 1–2 літри такого настою лише по вологому ґрунту. Найкраще робити це ввечері або в похмурий день, щоб волога довше залишалася біля коріння.
Якщо рослини ростуть повільно, можна додати до настою 1 столову ложку сульфату калію на відро води. Таке підживлення особливо корисне на легких піщаних ґрунтах, де поживні речовини швидко вимиваються.
Є ще одна помилка, яку часто допускають городники. Коли плоди вже починають активно наливатися, вони продовжують давати багато азотних добрив. У результаті батоги ростуть пишні, листя велике, а кавуни виходять водянистими й не такими солодкими. На цьому етапі азот краще обмежити, а основну увагу приділити калію.
Зазвичай достатньо двох таких підживлень з інтервалом 10–14 днів. Якщо погода тепла, а поливи помірні, кавуни швидко набирають вагу, стають ароматними, соковитими та справді радують урожаєм.
А ви вже підживлювали свої кавуни цього літа?