Москва має кілька кіл ППО, але дрони знову долетіли: що це означає

Uncategorized

За даними OSINT-аналітиків, цього разу удар по НПЗ у Капотні був значно результативнішим і міг уразити кілька важливих об’єктів підприємства.

Наслідки атаки на Москву 18 червня
Наслідки атаки на Москву 18 червня / © Exilenova+

Сили оборони України вранці 18 червня завдали другого за тиждень удару по нафтопереробному заводу в Москві. Йдеться про НПЗ у Капотні, який розташований у межах російської столиці. На відміну від атаки 16 червня новий удар, за попередніми даними, виявився значно результативнішим. У районі підприємства фіксували численні вибухи.

Про це йдеться у матеріалі Defense Express.

За даними OSINT-спільноти “КіберБорошно”, ураження могли припасти на резервуарний парк, установку каталітичного крекінгу Г-43-107, район установки вісбрекінгу, а також комбіновану установку з виробництва метил-трет-бутилового етеру та олігомеризату.Окрім цього, аналітики згадують попереднє ураження ключової установки первинної переробки ЕЛОУ-АВТ-6. Своєю чергою Dnipro Osint ще до завершення атаки нарахував сім окремих влучань.

Офіційно українська сторона наразі не повідомляла, скільки саме дронів було спрямовано на Москву. Водночас російські джерела традиційно заявляють про “перехоплення” значної кількості безпілотників, не розкриваючи загальної кількості використаних засобів.

Під час першої атаки 16 червня російська сторона стверджувала про нібито “перехоплення” щонайменше 172 дронів різних типів. За повідомленнями місцевої влади, понад 25 із них нібито дісталися району Москви. Тоді, за попередніми оцінками, один або два дрони результативно атакували НПЗ у Капотні.

Після атаки 18 червня міноборони РФ заявило вже про нібито “перехоплення” 555 українських далекобійних дронів, які атакували різні цілі на території країни-агресора. Мер Москви Сергій Собянін повідомляв, що понад 180 безпілотників начебто наблизилися до столиці РФ.

Попри ці заяви реальна кількість дронів, які були спрямовані саме на Москву, залишається невідомою. Такі дані можуть бути підтверджені лише українською стороною.

Аналітики припускають, що атака 16 червня могла мати не лише ударну, а й розвідувально-перевірочну мету. Зокрема, вона могла допомогти виявити слабкі місця в системі протиповітряної оборони Москви, а також змусити російську ППО витратити частину боєкомплекту.

Удар по НПЗ у Капотні має значення не лише через ураження промислового об’єкта. Завод переробляє близько 11–12 млн тонн нафти на рік і є важливим підприємством для забезпечення пальним московського регіону.

Водночас атаки по Москві мають і політичний ефект. Російська столиця оточена кількома ешелонами протиповітряної оборони, тому повторні результативні удари свідчать про здатність українських далекобійних засобів долати навіть посилену систему захисту.

Після таких атак Кремль може спробувати ще більше посилити ППО Москви. Однак це, ймовірно, вимагатиме перекидання засобів протиповітряної оборони з інших регіонів або важливих об’єктів, що може зробити їх вразливішими для наступних ударів.

Атака на Москву 18 червня: останні новини

У Міністерстві закордонних справ України відреагували на масовану атаку по Москві. Очільник МЗС Сибіга відповів на популярне ранкове запитання росіян: «Що відбувається?», закликавши їх звернутися до Путіна по пояснення.

Українська влада підтвердила удари по столиці РФ. За словами Зеленського, Київ відповів за масовану атаку по столиці, коли росіяни ударили по лаврі. Він назвав атаку «абсолютно справедливою відповіддю».

Rate article