Коротко про головне:
Лукашенко стверджує, що окупанти залишили Київ після політичних прохань до Путіна.
Білоруський очільник згадав Ватикан та Ізраїль як нібито посередників у мирних переговорах.
Експерти наголошують, що відступ військ РФ став результатом успішного спротиву Сил оборони України.
Лукашенко заявив, що на початковому етапі повномасштабного вторгнення російські окупаційні сили нібито перебували безпосередньо в межах української столиці. За словами самопроголошеного очільника Білорусі, відступ ворога з Київщини був не наслідком успішного спротиву Сил оборони України, а результатом політичних домовленостей та закликів до мирного врегулювання, на які нібито погодився Володимир Путін.
Міф про «швидку перемогу» та реальність на фронті
У своєму інтерв’ю білоруський правитель вирішив переглянути події весни 2022 року, намагаючись створити наратив про «миротворчість» Кремля. Він стверджує, що на той момент весь світ був переконаний у неминучості швидкого падіння української держави під натиском російської машини. Російські війська, на думку Лукашенка, контролювали ситуацію на північному напрямку, що створювало критичну загрозу для урядового кварталу в Києві.
Однак аналітики нагадують: реальна ситуація на полі бою в той час кардинально відрізнялася від пропагандистських заяв. Українські захисники завдали ворогу нищівних ударів, перетворивши «швидкий марш» на логістичне пекло для окупантів. Відступ росіян з-під Києва став першою великою стратегічною поразкою агресора, яку в Москві згодом назвали «жестом доброї волі», хоча фактично це був результат героїзму ЗСУ.
Тим часом очільник РФ Путін намагається приховати наслідки удару по «серцю» Кремля. Аналітики наголошують, що атаки на порти та нафтопереробні заводи позбавляють Росію мільярдів доларів доходів.
За лаштунками переговорів: Ватикан та Ізраїль
Окрім тези про «добровільне» виведення військ, Лукашенко вирішив додати в історію міжнародний контекст, згадавши участь Ватикану та Ізраїлю у спробах зупинити кровопролиття. За його словами, саме ці суб’єкти нібито виступали посередниками, передаючи прохання від українського керівництва про укладення мирних угод. Такі заяви виглядають як спроба легітимізувати позицію Білорусі як нібито «нейтрального майданчика» для майбутніх переговорів.
Варто зазначити, що подібні маніпуляції з історією часто використовуються для того, щоб підірвати довіру до офіційної позиції України. Нагадуємо, що українська влада неодноразово наголошувала: жодні переговори не можуть відбуватися на умовах капітуляції, а будь-які «мирні ініціативи» від союзників агресора є лише спробою виграти час для перегрупування ворожих сил.
Чи був шанс на захоплення столиці?
Найбільш одіозною частиною виступу Лукашенка стала заява про те, що якби російська армія не відступила, то в Києві «не залишилося б нікого». Цей риторичний прийом спрямований на залякування українського суспільства та створення ілюзії «милосердя» з боку Кремля. Проте історія оборони Мощуна, Бучі та Ірпеня доводить зовсім інше: плани ворога розбилися об незламність українців.
Сьогодні подібні заяви білоруського диктатора є частиною інформаційної операції, спрямованої на виправдання агресії та підготовку ґрунту для нових спроб нав’язати вигідні Росії умови миру. Незалежно від того, що кажуть у Мінську, український народ продемонстрував, що ніякі «заклики ззовні» не змусять його відмовитися від власної свободи та територіальної цілісності.