Останній тиждень травня 2026 року обіцяє бути насиченим для дослідників Сонця. Поки Земля насолоджується відносним затишшям, наша зірка демонструє незвичайну активність на своїх прихованих ділянках, що може змінити геомагнітну ситуацію найближчими днями.
Чи будуть магнітні бурі з 25 по 31 травня?
Початок тижня характеризується відносно спокійним станом геомагнітного поля. За даними спостережень, сонячна активність протягом останньої доби залишалася на низькому рівні, супроводжуючись лише незначними спалахами класу C. Основна активність була зосереджена навколо області AR4446 у південно-східному квадранті. Окрім того, фахівці ідентифікували нову ділянку сонячних плям на північ від AR4444, якій було присвоєно номер AR4447. Хоча наразі ситуація виглядає стабільною, існує ймовірність ізольованого спалаху класу M протягом найближчих 24 годин, пише SolarHam. 24tv.ua
Проте у період з 26 по 29 травня очікується посилення геомагнітної активності через вплив корональних дір CH1369 та CH1370, додає solen.info. Зокрема, рекурентна південна корональна діра CH1369 була спрямована до Землі 23 травня, а інша діра з негативною полярністю, CH1370, перебуватиме в зоні впливу на нашу планету протягом 24 – 26 травня.
Особливу увагу вчених привертає активна зона AR4446, яка саме зараз з’являється над південно-східним лімбом Сонця. Відомий астрофотограф Тьєррі Лего зафіксував цю область 24 травня з Парижа, використовуючи спеціальний фільтр, пише Spaceweather. На отриманих знімках видно епічний пейзаж зорі: щільні фібрили (ниткоподібні структури) та потоки, сформовані магнітними полями плям. Минулого тижня, перебуваючи на зворотному боці Сонця, ця група була значно більшою та активнішою.
Дані європейського апарату Solar Orbiter свідчать, що в період з 15 по 17 травня ця зона спричинила серію потужних спалахів класу X, які, на щастя, були спрямовані в протилежний від Землі бік. Хоча зараз пляма дещо розпалася, вона все ще зберігає значні розміри та потенціал для сильних спалахів протягом цього тижня. Якщо такі спалахи будуть і вони закінчаться корональними викидами маси, нагадуємо, слід відрахувати три дні, необхідні для подорожі викиду крізь космос від Сонця до Землі.
Ще одним інтригуючим об’єктом є незвичайна група плям на зворотному боці Сонця, яку продовжує спостерігати Solar Orbiter. Її особливість полягає у зворотній магнітній полярності, що є порушенням закону Гейла. Згідно з цим законом, плями 25-го сонячного циклу в північній півкулі повинні мати певну полярність, проте ця група діє всупереч правилам. Статистика показує, що лише близько 3% усіх сонячних плям порушують закон Гейла. Хоча за розміром та тривалістю життя вони не відрізняються від звичайних, їхня внутрішня природа значно вибухонебезпечніша.
Плями зі зворотною полярністю більш ніж удвічі частіше розвивають складні магнітні поля і, таким чином, вибухають, – писала дослідниця Bear Solar Observatory Френсіс Танг у своєму дослідженні.
Це означає, що найближчим часом ми можемо стати свідками потужних X-спалахів, оскільки такі активні зони мають схильність до раптових енергетичних викидів.
Таким чином, попри поточне затишшя, поєднання впливу корональних дір та вихід на видиму сторону Сонця потенційно небезпечних активних областей, таких як AR4446 та AR4441, створює передумови для нестабільної космічної погоди наприкінці травня.
Чи були магнітні бурі з 18 по 24 травня?
У цей період вчені не зафіксували жодної магнітної бурі. Навіть корональна діра північної півкулі, спрямована на Землю, не мала жодного впливу на планету.
Чи були магнітні бурі з 11 по 17 травня?
Цей тиждень був спокійним. Вчені не зафіксували жодних збурень. Навіть спалах 10 травня не спричинив наслідків.
Чи були магнітні бурі з 4 по 10 травня?
Другий тиждень місяця відзначився деякими збуреннями. Уже в понеділок, 4 травня, планета пережила коливання від G1 до G2, як показують дані SpaceWeatherLive. В Україні це не було відчутно, однак мешканці північних регіонів могли спостерігати сяйва у небі.
Наступного дня, 5 травня, ситуація повторилася, проте буря досягла лише найнижчого рівня G1.
Серед інших подій – потужний спалах M5.79 від сонячної плями регіону AR4436. Але він спрямований убік від Землі.
Чи були магнітні бурі з 1 по 3 травня?
Перший день нового місяця приніс із собою невеликі зміни у стані космічного середовища. Згідно з даними моніторингового ресурсу SpaceWeather від 1 травня 2026 року, цей день супроводжувався відносно низьким загальним рівнем сонячної активності, проте на диску нашої зірки відбувалися динамічні процеси.
У цей період було зафіксовано лише незначні спалахи класу C, але стан окремих регіонів сонячних плям постійно змінювався. Групи під номерами 4424, 4428 і 4429, а також новоутворена область у південно-східному квадранті Сонця, продемонстрували зростання від незначного до помірного рівня. Водночас регіони 4420, 4423 та 4425 виявили ознаки поступового розпаду.
Незважаючи на низьку інтенсивність спалахів на початку доби, геомагнітна обстановка на Землі швидко зреагувала на потік сонячної плазми. У звіті, який надав ресурс SolarHam, зазначається, що геомагнітна активність сягнула рівня G1, який є найслабшим із можливих. Сталося це завдяки посиленому потоку сонячного вітру. Хоча згодом активність дещо вщухла, ймовірність активних умов зберігалася до кінця доби 1 травня.
2 травня спостерігачі вже не повідомляли про жодні збурення. На той момент сонячний диск був буквально всіяний групами плям – їх налічувалося щонайменше дев’ять. Однак, незважаючи на таку кількість, жодна з них не становила реальної загрози для магнітосфери планети. Фахівці у своєму звіті повідомили: “Усі вони мають стабільні магнітні поля, які навряд чи вибухнуть. Активність сонячних спалахів має залишатися низькою цими вихідними”.
Станом на 3 травня ситуація на Сонці залишалася аналогічною, демонструючи продовження спокійного періоду. Кількість груп сонячних плям на диску дещо зменшилася до восьми, при цьому вони зберігали свою магнітну стабільність.
Вам також буде цікаво знати: як сонячна активність впливає на магнітні бурі на Землі?
Магнітні бурі на Землі безпосередньо пов’язані з активністю Сонця. Наша зоря постійно викидає у космос потоки заряджених частинок – так званий сонячний вітер. У звичайному режимі магнітне поле Землі захищає планету від більшості цих частинок. Проте під час сильних сонячних спалахів або корональних викидів маси ситуація різко змінюється.
Сонячний спалах – це потужний вибух енергії на поверхні Сонця, який виникає через раптове вивільнення енергії в перекручених магнітних полях. Часто такі події відбуваються поблизу сонячних плям. Під час спалаху Сонце випускає величезну кількість рентгенівського випромінювання, плазми та заряджених частинок. Якщо потік спрямований у бік Землі, він досягає нашої планети та взаємодіє з її магнітосферою приблизно за три дні, пише ESA.
У результаті виникає геомагнітна буря – коливання магнітного поля Землі. Саме вони можуть викликати полярні сяйва, збої супутникового зв’язку, проблеми з GPS-навігацією, радіоперешкоди та навіть аварії в енергомережах. Найпотужніші бурі здатні індукувати електричні струми в лініях електропередач, через що перегріваються трансформатори та виходить з ладу інфраструктура. У сучасному світі, який критично залежить від супутників та електроніки, космічна погода стала серйозним фактором ризику.
Одним із головних індикаторів сонячної активності є сонячні плями. Це темніші та відносно холодні ділянки на поверхні Сонця, які утворюються через надзвичайно сильні магнітні поля. Вони здаються темними лише на фоні значно гарячішої навколишньої поверхні. Саме в районах сонячних плям найчастіше виникають сонячні спалахи та корональні викиди маси. Чим більше плям спостерігають астрономи, тим активніше Сонце, зазначає NOAA.
Сонце проходить приблизно 11-річні цикли активності. Під час сонячного максимуму кількість плям різко збільшується, а разом із ними зростає частота спалахів і магнітних бур. Саме зараз людство перебуває поблизу максимуму 25-го сонячного циклу, тому повідомлення про геомагнітні бурі з’являються значно частіше, ніж кілька років тому, пише NASA Science.
Що таке корональні діри?
Корональні діри – це інше явище, яке теж сильно впливає на космічну погоду. Вони виглядають як темні області в зовнішній атмосфері Сонця – короні. У цих зонах магнітне поле Сонця “відкривається” у космос, тому заряджені частинки можуть вириватися звідти значно швидше. Через корональні діри виникають потоки швидкого сонячного вітру, які також здатні провокувати магнітні бурі на Землі. На відміну від коротких і вибухових сонячних спалахів, вплив корональних дір може тривати кілька днів поспіль.
Наскільки небезпечними є магнітні бурі для людей на Землі?
Для людей на поверхні Землі магнітні бурі зазвичай не становлять прямої смертельної небезпеки. Атмосфера та магнітне поле планети ефективно блокують більшість шкідливого випромінювання. NASA прямо зазначає, що люди на Землі захищені від основного впливу сонячних штормів.
Проте певний вплив усе ж можливий. Під час сильних бур деякі люди скаржаться на головний біль, втому, безсоння, перепади артеріального тиску та погіршення самопочуття. Наукова спільнота досі сперечається щодо масштабу такого впливу, адже однозначного механізму поки не доведено. Натомість набагато краще вивчені технічні ризики, повідомляє 24 Канал.
Особливо вразливими є астронавти, екіпажі літаків на полярних маршрутах та супутники на орбіті. Під час потужних сонячних подій рівень радіації в космосі різко зростає. Частинки можуть пошкоджувати електроніку супутників, деградувати сонячні панелі та впливати на роботу космічних апаратів. Для астронавтів поза межами магнітного захисту Землі це вже реальна загроза здоров’ю.
Найсильніше буря в історії
Найвідомішим прикладом екстремальної сонячної бурі залишається “Подія Керрінгтона” 1859 року. Тоді через потужний викид Сонця телеграфні мережі по всьому світу виходили з ладу, а полярні сяйва було видно навіть у тропіках. Якби подібна буря сталася сьогодні, наслідки для глобального інтернету, супутникових систем, банківської інфраструктури та енергетики могли б обчислюватися сотнями мільярдів доларів. Саме тому космічна погода зараз перебуває під постійним моніторингом NASA, ESA та NOAA.
