Чому Росія обрала саме такі цілі, чи змінила тактику ударів, чому частина ракет і «Шахедів» змогла досягти цілей та чи здатна РФ найближчим часом повторити подібний удар.
У ніч проти 24 травня Київ пережив наймасштабнішу атаку від початку повномасштабної війни. Росія атакувала столицю ракетами та безпілотниками, а під ворожим вогнем опинилися всі райони міста. Удари припали по житлових кварталах, пошкоджень зазнали також культурні та державні установи, зокрема будівля МЗС, опера, музеї та монастирі. Окрім того, РФ атакувала Київщину міжконтинентальною ракетою «Орешнік».
Чому Росія обрала саме такі цілі, чи змінила тактику ударів, чому частина ракет і «Шахедів» змогла досягти цілей та чи здатна РФ найближчим часом повторити подібний удар — у коментарі ТСН.ua пояснив військовий експерт Олег Жданов.
Війна в Україні: загроза повторного удару висока
На думку Жданова, загроза повторення масованих атак по столиці залишається високою. Водночас між такими нальотами може бути певна пауза.
За словами військового експерта, цього разу Росія застосувала фактично всі типи ракет, які є на озброєнні її армії, включно з міжконтинентальною балістичною ракетою. Він звертає увагу, що між попереднім масованим ударом по Києву та атакою 24 травня минуло майже два тижні.
«Можливість повторів є. Просто інтервал між такими ударами може бути більший. В принципі, вони майже два тижні витримали між останнім масовим нальотом на Київ і цією атакою. Причому в цю атаку вони зібрали все, що вони змогли зібрати», — каже Жданов.
Нова тактика удару РФ
Росіяни продовжують змінювати тактику атак, вважає експерт. Якщо раніше ворог комбінував дрони з ракетами, то тепер одночасно запускає різні типи ракет і намагається атакувати місто з кількох напрямків.
Жданов пояснює, що цього разу ракети фактично облітали Київ і заходили на місто з різних боків одночасно, що ускладнило роботу протиповітряної оборони.
«Вони удосконалюють сам хід цього удару в тому сенсі, що ракети облітали Київ цього разу з різних сторін і намагалися зайти на місто одночасно з декількох сторон», — пояснив військовий експерт.
За його словами, Росія також дедалі частіше концентрує атаки на окремих містах. Після масованих ударів по Дніпру тепер всю ніч під обстрілом перебував Київ.
«Цього разу вони вже не просто змішували дрони з ракетами, тут вже і різні типи ракет летіли майже одночасно і застосована тактика ударів з різних сторін одночасно по всьому місту», — зазначив він.
Масований удар по Києву: чому ППО збила менше ракет
Жданов наголошує, що проблема полягає не в роботі українських військових, а в дефіциті боєзапасу до систем ППО.
Найскладнішою, за його словами, була ситуація із балістичними ракетами, оскільки Україні бракує протиракет для комплексів Patriot. Військовий експерт також нагадав про заяву президента США Дональда Трампа щодо обмежених запасів таких ракет після війни в Перській затоці.
«Ми, на жаль, гірше виступили в плані протиповітряної оборони, особливо по ракетах. Не тому, що ми там погано стріляємо, а тому, що у нас дуже обмаль боєзапасу для наших зенітно-ракетних комплексів», — сказав Жданов.
Він також припускає, що через нестачу ракет до комплексів IRIS-T, NASAMS та інших систем цього разу вдалося збити менше крилатих ракет, ніж під час попередніх атак.
«Ефективність була нижча, але в основному через наявність протиракет для наших комплексів. Повтор, на жаль, буде», — попередив експерт.
Чому під ударом РФ опинилися МЗС, музеї та житлові будинки
Головна мета нинішнього удару, переконаний Жданов, була не військовою. За його словами, Кремль переслідував політичні та соціальні цілі — залякати як Україну, так і Захід.
Експерт вважає, що Росія прагнула показати європейським країнам готовність бити будь-якими засобами ураження, зокрема ракетою «Орешнік».
«Мета цього нальоту не військова. Мета цього нальоту політична і соціальна. По-перше продемонструвати Заходу, що вони готові бити будь-якими засобами вогневого ураження», — пояснив Жданов.
Водночас, за його словами, окремою ціллю могли бути урядові будівлі — Верховна Рада або Офіс президента на Банковій, адже удар по них мав би великий інформаційний ефект.
«Вони хотіли ще показати, щоб вони по центрах прийняття рішення, якби вони влучили в будівлю Верховної Ради, в будівлю президентську на Банковій — це мала би ефект такої бомби, скажімо так, інформаційної», — каже експерт.
Втім, фактично вибухів в урядовому кварталі не було. Натомість значних пошкоджень зазнали цивільні об’єкти — ринки на Подолі та Лук’янівці, а також житлові будинки.
Війна в Україні: чого домагається Росія
Жданов переконаний, що удари по житловій забудові — це частина тактики залякування. За його словами, росіяни навмисно запускають дрони на мінімальній висоті, що збільшує ризик влучань у багатоповерхівки.
«Це залякування. Чим більше жертв, тим страшніше населенню переживати наступний такий удар. А погрози, що він буде, я думаю, як лунали, вони так і будуть лунати», — каже військовий експерт.
Тим часом Росія фактично анонсувала нові удари по Києву. У Міністерстві закордонних справ РФ заявили, що іноземцям варто якнайшвидше залишити українську столицю, а жителям міста — не наближатися до об’єктів військової та адміністративної інфраструктури.
У російському відомстві стверджують, що приводом для нових ударів нібито стала атака по Старобільську. У МЗС РФ заявили, що цей удар «переповнив чашу терпіння», після чого російська армія начебто переходить до «послідовного нанесення ударів» по підприємствах українського військово-промислового комплексу в Києві.
Також у заяві російського МЗС йдеться, що війська РФ мають намір бити по так званих «центрах ухвалення рішень» та командних пунктах на території України.
