Уряд запроваджує нові вимоги бронювання для підприємств, уточнює механізм обліку сумісників та переглядає критерії критичної важливості бізнесу.
В Україні починається новий етап реформи системи бронювання та мобілізації. Кабмін уже змінив правила для критично важливих підприємств, а сам механізм бронювання має стати жорсткішим, цифровізованішим і менш вразливим до маніпуляцій.
Главред зібрав головне, що варто знати про зміни правил бронювання та мобілізації в Україні.
Як змінились правила бронювання
В Україні з середини червня почнуть діяти нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників, які працюють за сумісництвом. Відтепер таких працівників враховуватимуть у квоті бронювання лише один раз і тільки на одному підприємстві. Про це в ефірі телемарафону повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
За словами міністра, однією з ключових змін стане новий порядок обліку працівників у квоті бронювання. Якщо військовозобов’язаний має відстрочку та працює одразу в кількох компаніях, йому потрібно буде визначити лише одне місце роботи, де його враховуватимуть для бронювання.
“Для військовозобов’язаних, які працюють за сумісництвом, вони зараз враховуються у квоту бронювання декілька разів, тому що можуть працювати на пів ставки, на чверть ставки на кількох підприємствах”, — сказав він.
Нові правила для сумісників набудуть чинності через десять днів після вступу постанови в силу, орієнтовно в середині червня. При цьому працювати за сумісництвом, як і раніше, дозволяється — обмеження стосується лише механізму бронювання.
Соболев також додав, що ще одна зміна стосується органів влади. Центральні та регіональні структури протягом місяця повинні переглянути й повторно затвердити критерії критичності підприємств за погодженням із Міноборони та Мінекономіки. Метою цього є врахування реальних потреб підприємств, які мають критичне значення в умовах воєнного стану
Згодом у Мінекономіки офіційно повідомили, що Кабінет Міністрів України вже ухвалив зміни до правил бронювання працівників. Нововведення стосуються підприємств, установ та організацій, які мають статус критично важливих для функціонування економіки й держави в умовах воєнного стану.
У міністерстві пояснили, що зміни спрямовані на те, щоб механізм бронювання працював більш адресно та застосовувався саме до тих підприємств і працівників, які забезпечують критичні потреби економіки, оборони, безпеки та життєдіяльності населення.
“Бронювання залишається важливим інструментом підтримки критично важливого бізнесу. Водночас система має бути зрозумілою, чесною і захищеною від маніпуляцій. Ухвалені зміни дозволяють зберегти баланс між потребами оборони та стабільною роботою підприємств, без яких неможливе функціонування економіки в умовах війни”, – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
Міністр економіки Олексій Соболев зазначив, що рішення готували з урахуванням консультацій із бізнесом та зустрічей із представниками підприємств, для яких бронювання є важливою умовою стабільної роботи. За підсумками цих обговорень уряд уточнив окремі правила, щоб система залишалася ефективною для критично важливих роботодавців, а також стала більш прозорою, точною та захищеною від формального використання.
“Одне з ключових рішень стосується підвищення вимог до рівня середньої заробітної плати. Для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівника рівень заробітної плати має становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 грн”, – йдеться у повідомленні пресслужби Мінекономіки.
У Міністерстві економіки також повідомили, що для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, зберігається більш гнучкий підхід до бронювання працівників. Для таких компаній чинна вимога щодо рівня зарплати залишається на рівні 2,5 мінімальної заробітної плати, тобто 21 618 гривень. Йдеться про території, визначені відповідним наказом Мінрозвитку.
Крім того, уряд уточнив правила врахування працівників у квоті бронювання. Працівники, які вже мають відстрочку від призову відповідно до статті 23 закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також ті, хто працює за сумісництвом, враховуватимуться у квоті лише за одним місцем роботи.
Наприклад, якщо людина працює на одному підприємстві за основним місцем роботи, а на іншому — за сумісництвом, у квоті бронювання її врахують лише в одній компанії. Таким чином сумісництво не дозволятиме штучно збільшувати кількість працівників, яких може забронювати роботодавець.
У міністерстві пояснили, що такі зміни мають зробити систему бронювання більш прив’язаною до реальних потреб бізнесу у збереженні ключових спеціалістів та запобігти маніпуляціям із квотами.
“Окремий блок змін стосується критеріїв критичності. Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають у місячний термін перезатвердити власні критерії критичності за погодженням з Міноборони та Мінекономіки. Йдеться про критерії, за якими визначається, чи має підприємство справді важливе значення для роботи економіки, обороноздатності, безпеки або забезпечення базових потреб населення. Зокрема, можуть враховуватися роль підприємства у виконанні державних завдань, забезпеченні критичних послуг, виробництві необхідної продукції, підтримці інфраструктури, зайнятості та стабільній роботі громад”, – повідомили в уряді.
У Міністерстві економіки також повідомили, що протягом трьох місяців після набуття чинності нових змін буде переглянуто статус усіх підприємств, які раніше отримали визначення критично важливих від відповідних органів влади.
У відомстві пояснили, що це дасть змогу оновити систему та зберегти можливість бронювання для тих компаній, установ і організацій, від діяльності яких дійсно залежать економіка країни, обороноздатність і забезпечення життєдіяльності населення.
“Важливо: впродовж усього перехідного періоду уточнення та перегляду критичності аж до прийняття нового рішення чинна критичність підприємств зберігається. Також зберігається діюче бронювання військовозобов’язаних за цими підприємствами. Отже у підприємств є час, щоб підтвердити свою критичність за оновленими критеріями”, – йдеться у повідомленні.
Що чекає на тих, хто не оновив військово-облікові дані
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев заявив, що уряд працює над механізмом, який має допомогти залучити до економіки або до лав Збройних сил близько 2 мільйонів чоловіків, які не оновили військово-облікові дані та фактично уникають мобілізації.
За словами міністра, держава шукає способи вивести цих громадян із так званої “сірої зони”.
“Ми працюємо з Міністерством оборони для того, щоб цей ресурс залучити в економіку і на потреби сил оборони. Тому що під час військового стану, як сьогодні, людина має або працювати, або воювати”, – сказав він.
Він наголосив, що для людей, які зараз уникають контакту з державою, має бути вибір між офіційним працевлаштуванням зі сплатою податків або проходженням служби в армії.
Соболев також зазначив, що українська економіка нині відчуває гостру нестачу працівників, зокрема у стратегічно важливих галузях, де для персоналу передбачене бронювання від мобілізації.
“Знайти роботу з бронюванням абсолютно можливо в Україні. І люди дуже потрібні для того, щоб працювати на оборону”, – підсумував він.
Скільки людей в Україні заброньовано
Раніше Олексій Соболев в інтерв’ю РБК-Україна повідомляв, що в Україні офіційно заброньовано 1,37 мільйона людей. За його словами, критично важливі підприємства, працівники яких мають бронювання, забезпечують близько 60% податкових надходжень до бюджету.
“Заброньовано 1,37 млн людей. За рік бронювання трохи зросло. Будуть ще хвилі стосовно бронювання. І ви бачите, що режим тримається. Чому? Критично важливі підприємства, які заброньовані, генерують 60% податкових надходжень”, – вказав він.
Міністр наголосив, що серед приблизно десяти мільйонів працюючих українців бронювання отримали трохи більше мільйона осіб, однак ідеться саме про підприємства, які формують основну частину податкових надходжень і є справді критично важливими для функціонування держави.
Соболев також зазначив, що уряд постійно координує свої дії з Міністерством оборони та намагається зберігати баланс. Він звернув увагу на значну кількість людей, які перебувають у розшуку, самовільно залишили військові частини або фактично випали з офіційної зайнятості та не служать у Силах оборони. На його думку, саме ці громадяни можуть стати резервом, який потрібно повернути або до легальної роботи, або до служби.
Міністр також закликав не спекулювати на темі бронювання, наголосивши, що нинішня система охоплює трохи більше мільйона людей і стосується саме критично важливих підприємств.
“Ми дивимося, щоб система була чесна і регулярно раз в 6-9 місяців, переглядаємо переліки. Це нормальна робота для того, щоб система була жива”, – вказав він.
Два етапи – як буде відбуватись армійська реформа в Україні
Радник міністра оборони Сергій Стерненко заявив, що армійська реформа в Україні проходитиме у два етапи. Перший із них стартує вже у червні та стосуватиметься змін у системі грошового забезпечення військових.
За його словами, українські піхотинці зможуть отримувати значно вищі виплати, ніж зараз. Також планується впровадження повноцінної системи контрактів, яка, як він зазначив, працюватиме реально, а не формально, як це було раніше.
Як буде відбуватись демобілізація в Україні
“Мають встановитися, я так зараз дуже-дуже обережно кажу, але не те, щоб навіть там строки служби, а можливість демобілізуватися в порядку черговості. В залежності від того, коли людина почала службу. Тобто ті, хто почали раніше, в них буде там першочергове право на демобілізацію”, – вказав Стерненко.
Дивіться відео заяви Стерненка про зміни в процесах мобілізації, демобілізації та бронювання:
Стерненко додав, що підвищення грошового забезпечення торкнеться всіх військовослужбовців.
Зміна правил мобілізації в Україні – що відомо
“Другий етап, він буде стосуватися змін мобілізації, він почнеться трошки пізніше. На жаль, це не можна почати ось отак. Я бачу кожен день новини щодо нашої мобілізації, де інколи відбувається просто суцільний треш, який цензурними словами не можна прокоментувати і пояснити. Але по мобілізації будуть дуже серйозні зміни. Вона перестане бути схожою точно на те, що відбувається зараз. Але тут я жодні деталі озвучувати не буду”, – зазначив радник міністра оборони Сергій Стерненко.
Водночас він наголосив, що запланованих змін значно більше, однак деталі поки не розголошуються, щоб реформа була реалізована без перешкод.
Він також повідомив, що Україна планує активніше залучати іноземців до військової служби, а сама армійська реформа наразі є головним пріоритетом команди Міністерства оборони.
Окремо Стерненко зазначив, що Росія надалі зазнаватиме дедалі більшої кількості глибоких ударів по своїй території. На його думку, до кінця року масштаби українських атак по території РФ можуть зрости щонайменше удвічі. Він також звернув увагу на серйозні економічні труднощі Росії та зміни у суспільних настроях серед населення країни-агресора.
“Навіть в глибоко зацензурованих результатах російських соцопитувань росіяни зараз вперше від початку повномасштабного вторгнення не підтримують і не задоволені поточною ситуацією більше, аніж підтримують і задоволені. І це дуже показово. Дуже велике невдоволення дає росіянам і блокування інтернету та соціальних мереж. Тому тут російська влада нам тільки допомогла в депопуляризації і самої російської влади”, – резюмував він.
Чому потрібно посилити мобілізацію в Україні
Водночас, експерти зазначають, що Україні необхідно посилити мобілізацію, аби бути готовою скористатися моментом, коли Росія виснажить залишки своєї армії на фронті. Таку думку висловив ветеран російсько-української війни, колишній командир роти батальйону “Айдар” та директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий в ефірі Radio NV.
На його думку, позитивні зміни на фронті мають супроводжуватися активнішим поповненням українського війська. Він наголосив, що Україні потрібна нова хвиля мобілізації, яка дозволить завершити війну.
Дикий також зазначив, що певною перевагою може стати те, що раніше мобілізаційні процеси в Україні просувалися недостатньо ефективно, а отже потенціал для посилення ще зберігається.
“Тому що в нас, на відміну від наших ворогів, накопичився величезний мобрезерв. І тепер його треба задіювати. Тепер прийшов його час. І без цього фактору решта нам не допоможе. Нам не треба паритет з ворогами. Нам достатньо значно меншої кількості людей. Але не в 10 разів меншої”, – додав Дикий
Як приклад він навів ситуацію, коли російські війська втратили доступ до систем супутникового зв’язку Starlink. За словами експерта, тоді Сили оборони України отримали можливість суттєво покращити свої позиції на фронті, однак реалізувати цей шанс повною мірою не вдалося через нестачу резервів. Він вважає, що подібна ситуація може повторитися й надалі, якщо Україна не збільшить кількість підготовлених військових.
