1 травня православні віряни згадують святу Тамару — видатну постать із Грузії, де її ім’я має особливу шану й звучить у храмах як символ любові та величі.
Грузини здавна прославляють святу Тамару за її красу, мудрість і доброту. Вона була їхньою царицею — лагідною, смиренною, працьовитою та глибоко віруючою жінкою, яка щиро служила своєму народові.
За час її правління зміцнювалася християнська віра, в країні панували мир і злагода, розвивалися міста, освіта, торгівля та економіка.
Якось Тамара побачила віщий сон: море наступало на її землі, ніби хотіло їх поглинути. Прокинувшись, вона зрозуміла — це знак близької війни за віру між християнами та мусульманами.
Хоча її військо було значно слабшим за вороже, цариця не втрачала віри. Вона покладалася на Божу волю й гаряче молилася про допомогу. Провівши воїнів босоніж, Тамара стала на коліна перед іконою Пресвятої Діви Марії й щиро звернулася до небес.
Її молитви були почуті — небесна підтримка допомогла здобути перемогу. Свята Тамара завжди дбала про свій народ, як рідна мати про дітей. Своє життя вона завершила мирно, з молитвою на устах