25 квітня за християнським календарем вшановують пам’ять святого апостола й євангеліста Марк Євангеліст. Його вважали покровителем, до якого зверталися з найщирішими проханнями. У народі вірили, що саме він має силу впливати на дощі, тому в цей день люди молилися, аби земля не потерпала від посухи, а врожай добре зростав.
Також до святого зверталися у часи недуг, просили здоров’я, миру в родині, щирого кохання та взаєморозуміння між близькими. Вважалося, що молитва цього дня має особливу силу, якщо йде від чистого серця.
Наші предки уважно придивлялися до природи й помічали такі прикмети:
ясний і сонячний день віщує щедрий урожай;
якщо веселка низько простяглася по небу — чекайте негоди;
висока й яскрава веселка обіцяє гарну та стабільну погоду.
Цей день вважали особливим, сповненим тихої таємничості. Люди вірили, що він сприяє добрим починанням, душевним розмовам і поїздкам. Казали також, що все задумане в цей день варто робити з добром у серці — тоді воно обов’язково принесе радість.
А ще існувало повір’я: якщо дозволити собі маленьку радість чи здійснити давню мрію, то життя наповниться приємними змінами й світлими подіями. Головне — не відкладати добро й тепло на потім, а ділитися ними вже сьогодні