В Україні зростання випадків СЗЧ. Часто вони пов’язані не з “поганими командирами, як заведено вважати.
Про це розповіла військовий омбудсман Ольга Решетилова в інтерв’ю для “РБК-Україна”.
Якими є справжні причини СЗЧ?
За словами Ольги Решетилової, кількість випадків самовільного залишення частини зазвичай збільшується разом з інтенсивністю бойових дій. Водночас вона наголосила, що конфлікти з командирами не є визначальним фактором у більшості таких ситуацій.
Статистика свідчить, що найчастіше СЗЧ фіксується серед щойно мобілізованих військових – тих, хто проходить базову підготовку або лише прибув до частини та ще не має бойового досвіду. Омбудсман підкреслила, що у більшості випадків ключовим мотивом є страх смерті та природне бажання зберегти власне життя.
Вона зазначила, що це нормальна людська реакція, яка особливо проявляється у новобранців, які ще не адаптувалися до умов війни. Водночас подолати цей фактор допомагає довіра до командира, згуртованість підрозділу та підтримка побратимів.
Ще однією поширеною причиною СЗЧ є ситуації, коли військовий потребує лікування або проходження ВЛК, але не отримує відповідного направлення чи допомоги. У таких випадках люди фактично залишають частину через неможливість розв’язати медичні питання законним шляхом, що свідчить про системні проблеми в організації процесів.
Ольга Решетилова заперечила поширену думку про масові зловживання з боку командирів. За її словами, більшість офіцерів – відповідальні та досвідчені люди.
Більшість командирів в українському війську абсолютно відповідальні. Це люди, які пройшли дуже складний життєвий і бойовий шлях. Є і винятки, але ми ці винятки знаємо буквально поіменно. В нас є проблемні командири, яких ми окремо ведемо, відстежуємо їхню діяльність. Але насправді більшість – не такі,– каже вона.
Окремо Ольга Решетилова вказала на проблему комунікації між командуванням і військовими на позиціях. За її словами, іноді між солдатом і командувачем виникає “провалля”, яке ускладнює управління підрозділами. В окремих випадках їй доводилося особисто наполягати, щоб командири напряму контактували з бійцями, якщо система взаємодії не працює належним чином.
“Бували такі випадки, коли я просто змушувала командувачів телефонувати на позиції до бійців. Іноді мені казали: “Що, я сам маю дзвонити солдату?”. Ну, так, ви маєте це зробити, тому що не змогли вибудувати ефективну вертикаль, і треба взяти на себе відповідальність і зробити це”, – зауважує Решетилова.