27 лютого відкриває двері весни: традиції та заборони, які знали наші предки.
Цього дня вшановують святого преподобного Прокопія Декаполіта — ченця-подвижника, який жив у VIII столітті та прославився міцною вірою, строгим постом і духовною мудрістю.
Він відстоював іконошанування у часи гонінь і терпів переслідування за свою віру.
Тому цей день вважають днем духовної стійкості, молитви та внутрішнього очищення.
У народі 27 лютого називали Прокопів день.
Здавна вважалося, що:
цей день підходить для спокійної праці та роздумів;
господарі перевіряли насіння перед весняною посівною;
господині перебирали зерно, сушили трави, готувалися до весни;
молилися за здоров’я родини та мир у домі.
Також вірили: якщо провести день без сварок — рік мине спокійно.
За народними віруваннями, на Прокопія не варто:
сваритися й ображати близьких;
лінуватися та байдикувати;
починати ризиковані справи;
позичати гроші або речі з дому.
Вважалося, що цього дня слово особливо сильне, тому краще говорити лише добре.
Сонячний день — весна буде ранньою.
Сніг або хуртовина — холод ще затримається.
Якщо з дахів активно капає — скоро прийде тепло.
Птахи шумні й метушливі — весна близько.
Наші предки уважно придивлялися до погоди цього дня, бо вона ніби підказувала характер березня.
Сьогодні вітають:
Прокопія, Георгія, Михайла, Федора.
Іменинникам бажають міцності духу, мудрості та добрих новин.
Символом цього дня вважали насіння — знак надії, нового життя і майбутнього врожаю.
Саме тому господарі приділяли увагу запасам та планам на весну.