3 лютого — святої Ганни та Семена. Ось що потрібно зробити в цей день усім жінкам, щоб негаразди обходили їх дім 
3 лютого вшановують пророчицю Ганну та праведного Симеона Богоприємця. У народі це свято відоме як день Ганни й Симеона, або ж «лагодження», а ще його вважають днем покровителів немовлят.
Симеон усе своє життя присвятив перекладу священних текстів. Під час роботи над одним із писань він натрапив на пророцтво про те, що Син Божий народиться від Діви. Засумнівавшись у цьому, Симеон хотів замінити слово «Діва» на «дружина». Та в цей момент перед ним з’явився ангел і запевнив, що в тексті все написано правильно. Посланець також пообіцяв Симеонові, що той житиме доти, доки на власні очі не побачить здійснення цього пророцтва.
Минуло понад три століття, перш ніж до храму принесли Немовля Ісуса. Саме тоді Симеон узяв Його на руки, після чого його й почали називати Богоприємцем. У храмі в той день була й пророчиця Ганна — вона розповідала людям про цю дивовижну подію та звіщала прихід Спасителя. Згодом Ганну й Симеона стали вважати захисниками маленьких дітей, тому до них звертаються з молитвами про здоров’я й оберіг для немовлят.
Цей день у народі також називали «лагодженням», адже чоловіки приводили до ладу реманент і готували інструменти до весняних робіт, а жінки наводили чистоту й порядок у домівках.
Щоб не накликати негараздів, вважалося небажаним цього дня одягати чорний одяг або позичати гроші.
3 лютого також вважається сприятливим днем для звернення до Домового. За народними віруваннями, якщо Домовий задоволений, він допомагає господарям і оберігає дім. Його іменини відзначали 10 лютого — тоді йому залишали частування та маленькі подарунки. У домі не радили свистіти чи курити, щоб не розгнівити хатнього духа, а чистота й лад в оселі завжди були запорукою його прихильності.
Вірили, що до Домового можна звернутися й у родинних справах. Наприклад, якщо чоловік був надто ревнивим, за піч клали смаколик, промовляли відповідні слова кілька разів, а через кілька днів залишки віддавали тваринам.
Так само зверталися до Домового й у разі неслухняності дітей: за піччю залишали частування та воду, промовляли спеціальні слова, а наступного дня цією водою напували дітей. Смаколики ж через кілька днів віддавали тваринам.
Коли ж у родині згасали почуття, радили купити нову шпильку, покласти її за піччю, звернутися до Домового з проханням, а потім залишити там молоко й хліб. Через кілька днів частування віддавали тваринам, а шпильку непомітно приколювали до одягу чоловіка.
Народні прикмети:
якщо горобці цього дня цвірінькають голосніше, ніж зазвичай, весна вже близько;
якщо 3 лютого випаде багато снігу, літо буде дощовим і похмурим.
