Стрітенська свічка: оберіг, який має бути в кожній оселі. Як правильно освячувати, запалювати та зберігати її.

2 лютого християни східного обряду відзначають свято Стрітення Господнього. У цей день у храмах звершуються святкові служби, під час яких освячують воду та свічки — особливі духовні символи цього свята.

З давніх-давен вважалося, що в кожній оселі мають бути Стрітенська свічка і Стрітенська вода, адже вони приносять благословення, охорону дому та Божу опіку.

Походження та значення Стрітенської свічки

Колись віруючі виходили на хресні ходи із запаленими свічками, вірячи, що їхнє світло оберігає житло від грози, блискавки та нещасть. Через це свічку часто називали громничною або громовицею.

Її виготовляли виключно з чистого бджолиного воску, а головною силою вважали не саму свічку, а щиру молитву, з якою її запалювали.

Як використовували Стрітенську свічку

Для освячення оселі — вірили, що вона захищає дім від стихій, хвороб і лиха.

Під час недуг — свічку запалювали біля хворого, окурювали при важких хворобах, складних пологах або дитячому переляку.

За зубного болю — існувало повір’я, що якщо злегка прикусити або торкнутися свічки зубами, біль може вщухнути.

Для оберегу худоби — перед першим вигоном на пасовище корів і телят обкурювали від злого ока.

У часи пошестей — димом свічки очищали дім, просячи захисту від хвороб.

Під час сімейних сварок — запалена свічка мала принести мир і припинити конфлікт.

Біля важкохворих і померлих — її ставили поруч, щоб полегшити відхід душі.

За народними віруваннями про смерть відьми — біля неї запалювали три свічки та тричі кропили Стрітенською водою, аби душа не поверталася.

Народні прикмети

Якщо гарячий віск випадково впаде на руку — це вважали доброю ознакою, що обіцяє щастя й достаток упродовж року.

Стрітенська свічка — це образ світла Божої благодаті. Її запалюють лише з чистими думками, щирою вірою та молитвою