Святвечір напередодні Хрещення Господнього, який у народі називають голодною кутею, має особливу, стриману й водночас дуже глибоку атмосферу. Цього вечора родина збирається за пісним столом лише після появи першої зірки. Вечерю розпочинають і завершують трьома ложками куті — як символ єдності, вдячності та надії на добрий рік.
Окрім куті, господиня готує узвар, вареники, пісні страви з капусти, грибів чи квасолі. Усе просто, без надмірностей, але з великою любов’ю та молитвою.
Воду для Хрещення освячують у чистому, гарно прикрашеному посуді — часто з квітами або вишитим рушником. Коли господар приносить святу воду додому, він окроплює нею всю родину, оселю, подвір’я й худобу, промовляючи:
«Дай нам, Боже, і на той рік діждати!»
Вважалося, що так у дім входить Божа благодать і захист на цілий рік.
За давнім звичаєм, наймолодша дитина в родині бере три пироги та йде слідом за батьком. Один надкушує у передпокої, другий — у коморі, а третій — на подвір’ї. Цей обряд символізує достаток у хаті, коморі та господарстві.
Особливо цінною в народі вважалася вода, освячена увечері напередодні Хрещення — її називали найсильнішою, здатною зцілювати та оберігати.
Народні прикмети на голодну кутю ![]()
![]()
Якщо цього дня падає сніг — буде щедрий врожай зернових.
Яка погода на Святвечір перед Хрещенням — така ж буде й на Масницю.
Хуртовина віщує врожайний і багатий рік.
Якщо гілки дерев без снігу — ягід буде мало, а коли вкриті снігом — на щедрий врожай.
Повний місяць 5 січня — до сильного весняного розливу річок.
Попаритися та скупатися в лазні цього вечора — на здоров’я, красу й очищення від усього лихого.
Цей вечір навчає тиші, вдячності та віри в добро. Саме з таких простих, але щирих традицій і складається сила нашого роду ![]()
![]()