Яка зарплата у Зеленського та міністрів: вже повідомили офіційні сумu

Uncategorized

Скандал у «Енергоатомі», де у матеріалах НАБУ фігурують колишні міністри Герман Галущенко та Світлана Гринчук, знову підняв дискусію про зарплати топчиновників та корупційні ризики. В Україні офіційні оклади у вищих ешелонах влади відстають як від приватного сектору, так і від рівня виплат урядовців у інших країнах. Про це повідомило видання hromadske.

За жовтень колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук задекларувала до оподаткування 158 335 грн, що після податків становить 121 933 грн. Для порівняння, середня зарплата по країні — 26 623 грн до вирахування податків.

Прем’єрка Юлія Свириденко у 2024 році отримала на посаді першої віцепрем’єрки 1,2 млн грн — приблизно 100 тис. грн щомісяця. Ще понад 3 млн грн додала викладацька діяльність у Київській школі економіки. Колишній прем’єр Денис Шмигаль заробив 1,16 млн грн на рік, а його родина отримала понад 7,4 млн грн з бізнесу дружини. Міністр фінансів Сергій Марченко — 1,4 млн грн на рік.

Економісти підкреслюють: фахівець такого рівня у приватному секторі міг би претендувати на річний дохід від 90 до 180 тис. доларів, а в окремих корпораціях — до пів мільйона доларів.Думки експертів про підвищення зарплат

Гліб Вишлінський із Центру економічної стратегії зазначає, що держава має конкурувати за фахівців, пропонуючи оплату, наближену до ринку:

«У воєнних умовах для ключових посад справедливий діапазон — 200–300 тис. грн «чистими». Загалом зарплати мають бути зіставні із приватним сектором, з можливим відхиленням до 20%».

Колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта вважає, що низькі оклади відлякують професіоналів та залучають некваліфікованих кадрів:

«Краще менше чиновників, але високооплачуваних, щоб компенсувати великі витрати на декларації та юридичний супровід».

Доцентка KSE Ганна Вахітова оцінює «справедливий» рівень зарплат для міністрів у 10–20 тис. доларів на місяць, враховуючи витрати на навчання дітей, страховку та забезпечення родини. Вона додає, що порівнювати зарплати виключно з приватним сектором некоректно, необхідно шукати баланс із доходами більшості громадян.

Утримання державного апарату

У 2025 році середній оклад у центральних органах влади становить 62,6 тис. грн. Найвищі зарплати — у НКРЕКП (понад 102 тис. грн) та НАЗК (близько 96 тис. грн, керівники — до 337 тис. грн).

В Україні працюють близько 200 тис. держслужбовців. Їх утримання обходиться бюджету приблизно у 150 млрд грн на рік, або близько 3% усіх видатків на 2026 рік.

У Верховній Раді пропонують обмежити зарплати держслужбовців до 80 тис. грн на місяць, окрім посад у секторі оборони. Економісти вважають такі ініціативи популістичними. Володимир Дубровський з Case Ukraine зазначає:

«Головне — підкреслювати, що урядовці живуть на офіційні доходи і не мають інших джерел. Природно, що вони отримують більше за середньостатистичного громадянина, бо це важлива робота».

Депутати «Слуги Народу» пропонують змінити систему оплати, щоб робота місцевих рад перестала бути волонтерською, а військові посади мали зарплати втричі вищі, ніж політичні.

Проблеми ефективності та ринковий рівень оплати

Експерти наголошують: високі зарплати повинні корелювати з результатами роботи та ефективністю. Колишній заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань підкреслює:

«Ви не можете отримувати такі зарплати, коли державна компанія не надає базових сервісів».

Сергій Макогон, екскерівник «Оператора ГТС України», додає, що ринковий рівень оплати у критичному секторі дозволяє утримувати професійну команду, без якої стабільність інфраструктури неможлива.

Зарплати депутатів і президента

Середня депутатська зарплата — близько 40 тис. грн. Деякі отримують доплати від 70 до 100 тис. грн на місяць. Президент Володимир Зеленський нині отримує 28 тис. грн — найменший оклад серед керівництва держави.

Володимир Дубровський пояснює:

«Зеленський має накопичення, тому може фактично волонтерити на посаді. Але для інших кандидатів, наприклад для командного складу армії чи майбутнього президента, такого доходу може бути недостатньо».

Питання зарплат топчиновників залишається гострим через поєднання корупційних ризиків, суспільного контролю та необхідності залучення кваліфікованих кадрів. Баланс між ринковою конкуренцією, ефективністю та соціальною справедливістю стає ключовим. Експерти підкреслюють, що система оплати має мотивувати результативну роботу та утримувати професіоналів у державному секторі, не створюючи додаткових ризиків для бюджету та довіри громадян.

Rate article