Як вижити під час ядерного вибуху: поради вчених на тлі зростання загроз
На тлі ескалації глобальної напруги та безпрецедентного наближення «Годинника Судного дня» до півночі, викликаного ядерними погрозами, питання виживання у разі ядерного вибуху стає дедалі актуальнішим. Хоча перспектива здається катастрофічною, вчені заявляють, що вижити після смертельного вибуху можливо, але за умови правильних дій та вибору відповідного укриття.
«Зона помірних пошкоджень» — шанс на порятунок
Згідно з дослідженням , проведеним Дімітрісом Дрікакісом, дослідником гідродинаміки з Університету Нікосії на Кіпрі, «зона помірних пошкоджень» лише за кілька миль від епіцентру може збільшити шанси на виживання.
Вчені змоделювали вибухову хвилю типової міжконтинентальної балістичної ракети, щоб зрозуміти її вплив на людей, які перебувають у приміщенні. «До нашого дослідження небезпека для людей всередині залізобетонної будівлі, яка витримує вибухову хвилю, була незрозумілою», — пояснив Дрікакіс. «Наше дослідження показує, що високі швидкості повітря залишаються значною небезпекою і все ще можуть призвести до серйозних травм або навіть смертельних випадків».
Де шукати укриття
Результати дослідження показали, що міцніші будівлі, такі як бетонні конструкції, мають шанс встояти у зоні помірних пошкоджень. Однак, навіть якщо будівля витримає, сама вибухова хвиля все ще становить серйозну загрозу, здатну повалити деякі споруди та завдати травм людям, які опинилися на вулиці.
Більше того, простого перебування у міцній будівлі недостатньо. Дослідження наголошує на необхідності триматися подалі від «критично важливих місць у приміщенні»:
- «Найнебезпечніші критичні місця в приміщенні, яких слід уникати, — це вікна, коридори та двері«, — підкреслив Коккінакіс. Комп’ютерне моделювання показало, коридори та двері створюють ефект «тунелю», в результаті чого ударна хвиля й вітер проходять крізь них дуже швидко. Це значно посилює силу, що може підкинути й травмувати людину навіть без уламків. У вузьких кімнатах або кутках, де потік повітря розсіюється, швидкість вітру падає значно.
- Навіть у кімнаті, що безпосередньо приймає удар вибухової хвилі, можна бути в безпеці від високих швидкостей повітря, якщо розташуватися в кутах стіни, що стоїть перед вибухом. Навіть невелике переміщення — ближче до внутрішнього кута кімнати — забезпечує природний захист: за моделлю, швидкість вітру та сила удару в таких місцях значно зменшуються. Тут і сила вітру, і надлишковий тиск — менші, а шанс уникнути травми — значно вищий.
Оскільки проміжок часу між першим вибухом (спалахом) та приходом вибухової хвилі становить лише кілька секунд, швидке потрапляння до безпечного місця є критично важливим.
Що робити в момент спалаху — лягайте і прикривайтеся («Duck and Cover»)
Ударна хвиля слідує за яскравим спалахом із невеликою, але критичною затримкою — 7–10 секунд після вибуху. Саме в цей час варто:
- Лягти обличчям до підлоги, ближче до внутрішніх стін або під стіл або ліжко.
- Прикрити голову руками і грудей, щоб мінімізувати вплив ударної хвилі та уламків.
- Важливо не бігти до вікон, їх вибух призведе до уламкового поранення навіть кілька кілометрів далі.
Метод «лягай і ховайся» досі рекомендується експертами — він значно знижує ризик травм під час початкової ударної хвилі.
Навіть якщо вдасться пережити саму вибухову хвилю, виникають інші, не менш серйозні загрози. «Крім того, спостерігатиметься підвищення рівня радіації, небезпечні будівлі, пошкодження ліній електропередач та газу, а також пожежі», — зазначив Дрікакіс. «Люди повинні турбуватися про все вищезазначене та негайно звертатися за екстреною допомогою».
Підвищений радіаційний вплив через шкіру або вдихання може спричинити опіки шкіри, пошкодження органів та розвиток раку.
Після вибуху — лишайтеся в укритті
Після ударної хвилі рівень радіації залишатиметься високим протягом декількох годин. Тому не виходьте назовні принаймні 24–72 години, щоб уникнути аварійної пилової радіації. Прийміть душ, змініть одяг, щоб видалити радіоактивні частки зі шкіри — це мінімальні, але необхідні дії для власної безпеки. Завжди чекайте офіційних повідомлень на радіо або через служби цивільного захисту.
