Таке рішення Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив у справі військовослужбовця, який оскаржував свій призов. Про це повідомляє 24 Канал.
Непроходження ВЛК не є підставою для звільнення з військової служби
Військовослужбовець звернувся з позовом до районного ТЦК, військової частини про визнання протиправними дій щодо призову й зобов’язання прийняти рішення про звільнення зі служби. Чоловік стверджував, що його мобілізували без проходження медогляду.
Суд першої інстанції, постанову якого залишив без змін апеляційний суд, визнав протиправними дії ТЦК щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації й зобов’язав військову частину звільнити його зі служби, вказавши що це є належним відновленням порушених прав позивача.
Касаційний суд наголосив, що відновлення порушеного права повинне відбуватися в межах спірних правовідносин за участю їх учасників. Однак, зобов’язання військової частини звільнити особу зі служби виходить за межі правовідносин між ТЦК й позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі.
У спірних правовідносинах порушеним було право позивача на належну процедуру його призову на військову службу під час мобілізації. Втім, обраний військовозобов’язаним спосіб захисту порушеного права, який надалі застосували суди обох інстанцій за наслідками розгляду справи, – звільнення з військової служби – є неефективним, адже не вирішує правомірності акта, що приймається за результатом проведеної процедури призову позивача на військову службу.
Ба більше, такий спосіб захисту втручатиметься в інші правовідносини, врегульовані іншими правовими нормами, що не досліджувалися судами попередніх інстанцій. Це створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.
Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу,
– наголосив Верховний Суд.
Обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті порушеного права, а задоволення цієї вимоги не приведе до поновлення такого права. Тож висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.
“Сам факт непроходження медичного огляду під час призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення з військової служби відповідно до статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, – наголосив Верховний Суд.
