Проросійський прем’єр Угорщини Віктор Орбан пророкує, що війна Росії проти України закінчиться 2025 року: або мирними переговорами, або одна з супротивних сторін буде знищена.
Його прогнози вже давно ніхто не сприймає серйозно. Віктор Орбан послідовно просуває інтереси Кремля в ЄС. Як і словацький прем’єр Роберт Фіцо, який у неділю, 22 грудня, навіть з’їздив до Путіна в Москву, щоб поговорити про збереження транзиту російського газу, який Україна від 7 ранку 1 січня 2025 року приинить прокачувати. За словами президента Зеленського, Фіцо “хоче послабити Європу та допомогти Путіну заробляти гроші для фінансування війни”. Хоча насправді не лише Фіцо та Орбан прагнуть припинення війни будь-якою ціною.
Наступний 2025 рік буде ключовим для України. Перша знакова для нас подія – це інавгурація Дональда Трампа 20 січня 2025 року. Очікується, що саме після неї обраний 47-й президент США домагатиметься швидкої зустрічі з Путіним, щоб спробувати домовитися про режим припинення вогню й заморожування війни. Від результатів цих переговорів залежатиме й подальша військова допомога Україні, яку в Конгресі США обговорюватимуть вже навесні 2025 року. А червень-липень наступного року стане для України по-справжньому переламним.
Про ключові для України дати та події 2025 року читайте в матеріалі ТСН.ua.
20 січня 2025 року: інавгурація Трампа
Днями Трамп заявив, що Путін готовий з ним зустрітися якнайшвидше, додавши, що цю жахливу війну треба зупинити. Можна припустити, що одразу після інавгурації Трамп доручить своїй команді готувати великий саміт із Путіним. Адже перший президентський термін Трампа відзначився його намаганнями порозумітися з диктаторами. Він кілька разів зустрічався з Путіним і лідером Північної Кореї, яка зараз воює проти України на боці Росії. Проте жодних результатів це не принесло – самі лише скандали. Так, наприклад, під час зустрічі з Путіним у Гельсінкі 2018 року Трамп поставив його слова вище за дані американської розвідки про втручання Росії у вибори в США 2016-го.
У Кремлі вже заявили, що “поки жодних реальних імпульсів” щодо зустрічі Путіна й Трампа немає. Хоч під час прямої лінії минулого тижня Путін говорив, що готовий до розмови й зустрічі з Трампом. Обраний 47-й президент США неодноразово заявляв, що припинить війну Росії проти України за 24 години, проте ніколи не говорив, як це зробити. За словами його спецпредставника по Україні та Росії Кіта Келлога, Трамп хоче “припинити вбивства й принести мир до регіону”. Але мир, за його словами, має бути “справедливим, стійким і безпечним”.
Неодноразові заяви Трампа, що він закінчить війну за 24 години, – не більш ніж передвиборчий популізм. Проте щодо його кроків після інавгурації експерти, аналітики, ЗМІ та й інші західні лідери не припиняють сперечатися. Наприклад, зараз Трамп напівжартома закликає Канаду стати 51-м американським штатом, якщо її економіка не витримає 25% тарифи на експорт до США, які він погрожує запровадити. Днями Трамп пішов ще далі, заявивши про бажання купити Гренландію та відновити контроль над Панамським каналом.
Заяви Трампа на адресу Канади вже призвели до відставки віцепрем’єрки й міністерки фінансів українського походження Христі Фріланд. ЗМІ навіть пишуть про можливу відставку всього уряду на чолі з Джастіном Трюдо. Данія вже оголосила про значне збільшення витрат на оборону Гренландії – на щонайменше $1,6 млрд. А прем’єр автономного регіону Мута Егеде заявив, що Гренландія не продається. Президент Панами Хосе Рауль Муліно також підкреслив, що кожен квадратний метр Панамського каналу належить і належатиме Панамі. На що Трамп у соцмережах відповів: “Подивимося”. Тож, як бачимо, як і під час передвиборчої кампанії, так і після обрання Трамп продовжує давати скандальні й популістичні обіцянки, які він навряд чи колись виконає.
Весна – новий бюджет США: Трамп і допомога Україні
Те ж саме стосується й спроб закінчити війну Росії проти України. За інформацією іспанської газети El Pais, Дональд Трамп закликав Володимира Зеленського подумати про припинення вогню й відмову від окупованих Росією українських територій в рамках можливих переговорів про врегулювання. До того ж, як зазначає видання, й в Європі щодо цього змінилися настрої: зараз там обговорюють, який саме вигляд матиме українська перемога; потім визначатимуться умови миру; а вже після цього – гарантії безпеки й можливість розгортання європейської миротворчої чи моніторингової місії на лінії зіткнення.
Проте до реалізації цього ще дуже далеко. Зараз можна спрогнозувати, що в найближчі пів року Адміністрація Байдена намагатиметься зрозуміти, на яких умовах Путін погодиться розпочати переговори про режим припинення вогню. Адже, як нещодавно сказав сам Трамп, “Зеленський має готуватися до укладення угоди”. ТСН.ua вже писав, що на початку січня Кіт Келлог поїде до Києва й кількох інших європейських столиць – Лондона, Парижа й Рима. Також він може відвідати Москву, якщо його запросять.
“Трамп дав дуже чітко зрозуміти, що війна має закінчитися. Було цікаво спостерігати за змінами щодо цього в Україні та серед європейських лідерів. Частина роботи нашої команди, яку зібрав Трамп, – визначити: хто має бути за столом; як залучити цих людей до переговорів; та якою має бути основа для угоди, що найкраще відповідатиме нашим інтересам? Виборці мене запитують: чи в націнтересах США очікувати, що кожен росіянин залишить кожен дюйм України, включно з Кримом; скільки часу це займе; скільки грошей на це треба; скільки життів буде втрачено? На сьогодні це навіть нереалістична мета”, – заявив днями радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц в інтерв’ю Show Sunday Special.
У цьому інтерв’ю Майк Волтц також пригадав, як в Конгресі ухвалювався останній пакет допомоги Україні на $61 млрд, який від вересня 2023 року до квітня 2024 року під різними приводами руками спікера Палати представників Майка Джонсона блокував Дональд Трамп. За словами Майка Волтца, тоді низка республіканців вимагали від Адміністрації Байдена озвучити кінцеву мету підтримки України, а також скільки грошей і ресурсів знадобиться на її реалізацію. Водночас Майк Волтц чомусь забув додати, що спершу, у вересні 2023 року, Трамп шантажував Байдена мексиканським кордоном, на безпеку якого вимагав виділити більше грошей, інакше республіканці погрожували заблокувати ухвалення держбюджету-2024. Проте згодом вони чомусь забули про цю умову, взявши в заручники лише питання подальшої допомоги Україні.
Схоже Трамп і його команда дійсно впевнені, що зможуть домовитися з Путіним. Приблизно те ж саме відбувалося й в Україні після президентських і парламентських виборів 2019 року. Вже відомо, що за згоду почати переговори в якомусь форматі, Кремль вимагатиме зняття санкцій. Яких саме, та чи погодяться на це США? Це відкрите питання, як і те, чи продовжить Трамп після інавгурації 20 січня надавати Україні військову допомогу? Адже з пакету на $61 млрд для України залишилося приблизно $5,6 млрд, які Адміністрація Байдена навряд чи встигне використати до кінця року.
Частина з цих коштів може перейти до Адміністрації Трампа, який не виключив, що Україні треба готуватися до скорочення підтримки з боку США. На початку грудня Адміністрація Байдена просила Конгрес виділити додаткові $24 млрд для України та поповнення запасів зброї на американських складах. Але цей запит не знайшов підтримки на Капітолійському пагорбі. Майк Джонсон відповів, що не планує виносити цю пропозицію на голосування. Минулого тижня Конгрес затвердив оборонний бюджет США на $895 млрд без додаткового фінансування для України та лендлізу. Проте остаточне голосування за всі видатки в рамках бюджету США на 2025 рік відбудеться в березня-квітні. Тоді ж можемо очікувати й поновлення розмов про подальшу військову підтримку України.
Червень-липень – час визначатися: ключові саміти
Середина року буде для нас вкрай важливою.
По-перше, за словами українського міністра фінансів Сергія Марченка, без допомоги США ми зможемо воювати принаймні до середини 2025 року. Тож, до червня-липня Адміністрація Трампа має ухвалити рішення щодо подальшої збройної підтримки України. Адже, очевидно, що її блокування чи заморозка буде однією з ключових умов згоди Путіна на переговори щодо припинення вогню.
По-друге, на початку червня в Канаді має відбутися саміт G7, а 24-26 червня – саміт НАТО в Гаазі (Нідерланди). За інформацією Financial Times, Трамп вимагатиме від союзників по Альянсу збільшити оборонні витрати до 5% ВВП. Це величезні гроші, проте вимога доволі обґрунтована. Для порівняння, 2025 року витрати Росії на війну становитимуть 6,8-8% ВВП. Хоча витрати самих США на оборону 2024 року становили 3,1% ВВП.
Під час свого першого президентського терміну на саміті НАТО в Брюсселі 2018 року Дональд Трамп навіть погрожував союзникам виходом США з Альянсу, якщо ті не збільшать витрати на оборону до 2% ВВП, критикуючи водночас Німеччину та інші європейські країни за купівлю російського газу. Напевно, чогось подібного слід очікувати й на наступному саміті НАТО в Гаазі, разом із закликами Трампа купувати більше американської нафти й газу.
Для України саміт НАТО в Гаазі – це чергова сходинка до ще більшого наближення до вступу до Альянсу, який є найдієвішою гарантією безпеки від повторення російської агресії в майбутньому. Водночас членство України в НАТО – це одне з головних питань, яке буде на столі майбутніх переговорів із Росією. Якщо такі, звісно, будуть. Судячи з численних коментарів членів команди Трампа, наприклад його віцепрезидента Джей Ді Венса, членство України в Альянсі треба відкласти у довгу скриню в обмін на встановлення режиму припинення вогню й заморожування війни.
Водночас, за даними опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соцслужбою Центру Разумкова (від 29 листопада до14 грудня), 47% українців підтримали б вступ до НАТО, якщо б частина території України все ще залишилася окупованою. Це на 14% більше, ніж у червні 2023 року, що свідчить про зміни в настроях українців під кінець третього року повномасштабної війни. Опитування на замовлення Центру “Нова Європа” (від 15 листопада до 27 листопада 2024 року) також засвідчило, що 70,3% українців підтримують ідею поступового вступу України до НАТО (коли НАТО запрошує Україну в міжнародних кордонах, проте стаття 5 про колективну оборону не поширюватиметься на окуповані Росією українські території).
Щоправда, щодо цієї ідеї, як загалом щодо запрошення Україні в НАТО, одностайної підтримки в лавах союзників немає. Всі очікують інавгурації Трампа та перших кроків його команди щодо спроби врегулювати війну Росії проти України. Дехто з українських і навіть європейських дипломатів має надію, що Трамп може підтримати запрошення України в НАТО, коли побачить, що Путін незацікавлений у переговорах, припиненні війни й тим паче в якихось поступках. Щоправда, можливий й інший варіант, коли, не досягши результату, Трамп відвернеться від України, скинувши тягар збройної і фінансової підтримки на Європу
