Гуцульщина – край неймовірної природи, древніх традицій та особливої магії, яка відчувається на кожному кроці. Одним з найтаємничіших елементів цього регіону є мольфари – народні цілителі та маги, а одне з ключових місць, де жила ця традиція, – село Криворівня.
РБК-Україна (проєкт Styler) розповідає про унікальну містичну спадщину Карпат у селі Криворівня.
Хто такі мольфари?
Мольфари – це народні чаклуни та цілителі Карпат, які відігравали важливу роль у гуцульській культурі. Їхні знання базувалися на поєднанні народної медицини, давніх обрядів, а також магічних ритуалів, що передавалися з покоління в покоління.
Мольфари вважалися посередниками між світом людей та світом духів, здатними впливати на природні явища, лікувати хвороби та захищати від злих сил. Вони використовували трави, заговори та магічні ритуали для впливу на долю людини, погоду чи навіть врожай.
Однією з особливостей мольфарської традиції було вміння передбачати майбутнє, зцілювати від фізичних та духовних хвороб, а також захищати від прокльонів та вроків.
Мольфари ніколи не використовували свої сили для особистої вигоди чи збагачення, адже, за віруванням, така діяльність могла призвести до втрати їхніх магічних здібностей.
Гуцульский мольфар (фото: znaj.ua)
Село Криворівня – центр гуцульської культури
Село Криворівня розташоване в Верховинському районі Івано-Франківської області, у самому серці Карпат.
Цей населений пункт часто називають “українськими Афінами”, адже саме тут зібралися найкращі представники української інтелігенції початку XX століття, такі як Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський та інші. Вони приїздили сюди на відпочинок, щоб надихнутися природою та культурою Гуцульщини.
Криворівня була місцем, де тісно переплелися культура, традиції та містика. Тут мольфарські практики залишили помітний слід у повсякденному житті місцевих мешканців.
Обряди, святкування, лікування – усе це мало елементи магії, що підкреслювало особливу атмосферу села. Криворівня також стала місцем зйомок фільму “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, який передав колорит та міфологічну спадщину Гуцульщини, включаючи мольфарські обряди.
Гражда, де знімали “Тіни забутих предків” (фото: Вікіпедія)
Михайло Нечай – останній мольфар Карпат
Михайло Нечай вважається одним з останніх справжніх мольфарів Карпат. Народився він у 1930 році в селі Верхній Ясенів, але більшу частину свого життя провів у Криворівні, де допомагав людям своїми знаннями та здібностями.
Нечай здобув популярність як людина, яка могла зцілювати, давати поради та проводити магічні обряди для захисту від зла. Він часто наголошував, що його сила – від Бога, і що він використовує її лише на благо людей.
Михайло Нечай володів не лише мольфарськими практиками, але й глибокими знаннями про народну медицину, трави та їхні лікувальні властивості.
Нечай був особливо відомий своїм умінням “мольфарити” – проводити обряди для зміни погоди. Він міг викликати дощ або, навпаки, просити про гарну погоду, що було важливим для місцевих селян, які залежали від сільського господарства.
Його життя обірвалося трагічно у 2011 році, коли його було вбито у власному домі. Ця подія стала великою втратою для всієї Гуцульщини, адже з Нечаєм пішла частина магічної спадщини Карпат.
У Криворівні й досі зберігається дух магії та традицій. Це місце приваблює тих, хто шукає спокою, натхнення або просто хоче зануритися в атмосферу гуцульської культури, де кожен куточок наповнений містикою і легендами.
Михайло Нечай у 2009 р. (фото: Вікіпедія)
