Українські лідери здебільшого задоволені результатами цьогорічного саміту Альянсу у Вашингтоні – тим паче, що “могло бути набагато гірше”.
Україна на саміті НАТО отримала не все, що хотіла, але в Альянсі оголосили про “неминучість” членства держави у блоці. Таким чином, у НАТО покращили декларацію минулорічного саміту у Литві, яка змусила українських лідерів обурюватися відсутністю зобов’язань з боку Альянсу, коли держава намагалася зупинити російське вторгнення.
Про це йдеться у статті Politico.
Членство України в НАТО
Український нардеп Єгор Чернєв сказав на саміті НАТО, що після минулорічної зустрічі Альянсу в Литві справи стали кращими, ніж були.
Як зауважили автори публікації, не було шансів, що Україну офіційно запросять стати 33-м членом Альянсу під час саміту у Вашингтоні, оскільки лідерам держави давно сказали, що цього тижня запрошення не буде. Але обіцянка, яку Україна таки одержала, стала результатом місяців суперечок усередині НАТО, які заперечують складний шлях для Києва, навіть якщо Захід продовжуватиме постачання зброї.
“Неминуче, добре, але це ще не запрошення”, – прокоментував Чернєв.
Голова МЗС Фінляндії Еліна Валтонен сказала, що йдеться про конкретне формулювання можливого вступу України до НАТО, “всі знають, що це все одно не станеться миттєво, тому я не думаю, що нам слід витрачати надто багато часу на роздуми про формулювання у зв’язку з цим, але зосередитися на фактично передаванні матеріалів (зброї – ред.)”.
Міністерка вважає, що найважливішим для України зараз є те, “що ми надсилаємо їй боєприпаси, а також знімаємо обмеження”, накладені США та іншими партнерами на використання наданої зброї на території Росії.
У статті йдеться, що дипломати на саміті висловили задоволення формулюванням, яке дозволяє НАТО тримати Україну трохи ближче, але було мало бажання розпочати шлях до повноправного членства найближчим часом. Це стосується навіть тих держав на східному фланзі Альянсу, де найбільше панує антиросійська та проукраїнська риторика.
“Я розумію амбіції України та бажання України стати повноправним членом НАТО, але вони також повинні реалістично дивитися на поточну ситуацію. Вони зараз у повномасштабній війні, тому я вважаю, що формулювання, що коли буде відповідний час, добре. І хоча я хотів би бачити Україну в НАТО завтра, будьмо реалістами”, – сказав очільник МЗС Чехії Ян Ліпавський.
Зброя для України
Автори матеріалу нагадали, що на саміті цього тижня було створено нове командування НАТО в Німеччині, яке координуватиме потік зброї до України та забезпечуватиме швидше постачання обіцяного озброєння, додаючи таку необхідну функцію координації до часто разового характеру зобов’язань між країнами. Альянс також скерує посла до Києва, і це щільніше підтягне Україну під парасольку НАТО, навіть без офіційного членства.
“Україна продовжуватиме отримувати від Заходу постачання та зброю, необхідні їй для захисту. Я думаю, що їм вдалося стабілізувати фронт, але, очевидно, війна залишиться в глухому куті до кінця цього року – це те, чого ми очікуємо”, – сказав дипломат НАТО на умовах анонімності.
Під час розмови в Раді з міжнародних відносин цього тижня прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен висловила розчарування тим, що Альянс рухався надто повільно та запровадив обмеження на використання оборонної допомоги, яка завдала шкоди українським силам.
“Я не працюю з жодними червоними лініями. Якщо ви запитаєте мене, дуже важко виграти війну, якщо ви покладете на стіл червоні лінії, які вороги зможуть прочитати. У мене червона лінія полягає в тому, що Росія не може вирішити майбутнє Європи”, – наголосила Фредеріксен.
Інший дипломат НАТО висловив схоже розчарування обмеженнями, які адміністрація президента США Джо Байдена наклала на Україну. Співрозмовник видання зазначив, що хоча “українці зараз отримали багато переваг із [армійськими тактичними ракетними системами], і вони погіршать російські можливості, але малоймовірно, що це призведе до будь-якого серйозного прориву, особливо якщо вони будуть заблоковані від використання цієї зброї проти російських військових цілей усередині Росії”.
У публікації зазначається, що багато лідерів країн НАТО були непохитні щодо ціни відмови від підтримки України, коли вона сама захищається, яке б розчарування не було тим, наскільки швидко це відбувається.
“Це не кліше. Це правда. Українці воюють за нас. І ми просто не можемо підвести цих людей“, – сказала очільниця МЗС Фінляндії.
