Заплив в один кінець. Як чоловіки штурмують Тису та чим це небезпечно

Новини

Переплисти Тису чи перейти через Карпати – популярний серед українців варіант втечі від мобілізації. Про те, як переправники ошукують втікачів, які небезпеки на них чекають і як їх ловлять прикордонники – читайте і дивіться на РБК-Україна.

Тиса останнім часом стала, напевно, найбільш згадуваною у медіа українською річкою. Вздовж 120 кілометрів кордону на Закарпатті вона відділяє Україну від Угорщини та Румунії. І її регулярно намагаються переплисти ті, хто ухиляється від мобілізації і хоче знайти спокійніше життя в Європі.

Прикордонники, з якими поспілкувалось РБК-Україна, кажуть: якщо на початку повномасштабного вторгнення більшість чоловіків намагались виїхати з країни за підробленими документами через пункти пропуску, то зараз більшість переключилась на так звані зелені ділянки кордону.

В першу чергу – на Тису. Намагаючись втекти від мобілізації, українці нерідко розстаються з життям прямо на кордоні. З 24 лютого 2022 року прикордонники дістали з Тиси тіла 32 втікачів. При чому 8 із них – лише протягом цього травня.

Ріка уже пройшла свій паводковий пік, вода потроху спадає, і на поверхні опиняються ті, хто намагався здолати Тису ще взимку і на початку весни. Скільки реально життів забрала вода – сказати неможливо. Адже якщо тіло придавило камінням чи воно застрягло в хащах, які ростуть вздовж берегів, знайти його, скоріше за все, так ніколи і не вдасться.

“Фізичні спроможності людини не визначають успіх у подоланні річки Тиса. Тому що вона глибоководна, швидка течія, бувають кореневища, які можуть чіпляти одяг,” – розповідає нам інспектор прикордонної служби Володимир Шикур. У крижаній воді втікачів хапають судоми, і навіть фізично розвинена людина не здатна плисти у потрібний бік чи принаймні самостійно вибратись на крутий берег ріки.

Прикордонники кажуть, що більшість втікачів для перетину кордону користуються послугами таких собі “переправників”, яких знаходять у Телеграмі. Початково у розмовах із ними слово “Тиса” не звучить взагалі. Ділки переконують довірливих чоловіків, що мають “стовідсоткові виходи” на кордоні, тож їх без проблем випустять на офіційних пунктах пропуску. Однак в останній момент усе начебто йде не за планом.

“Їм кажуть: не виходить через пункт пропуску, є лише один варіант – річка. Коли таких людей збирається троє-четверо, то тут вже йде ланцюгова реакція. Частіше за все, коли людину починаєш окремо опитувати: “чому ти пішов? ти ж розумієш, що це небезпечно”, – то вони зазвичай кажуть: “ну, всі пішли, і я пішов.” Хоча домовленість на початку була абсолютно інша,” – каже речниця Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова.

Заплив в один кінець. Як чоловіки штурмують Тису та чим це небезпечноРечниця Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова

Фактично за трансфер до Тиси переправники вимагають шалені гроші – від 4 до 15 тисяч євро. До всього ще й вимагають оплатити свої послуги наперед. Інакше, лякають вони своїх “клієнтів”, гроші начебто заберуть прикордонники. “Коли вже людина віддає таку суму грошей, часто це гроші, які були позичені, вона стає керованою абсолютно на всі 100%. І робить те, що вимагає переправник,” – продовжує Федорова.

Втікачі погоджуються лізти в Тису ще й тому, що у мережі бачать відео, на яких її начебто переходять вбрід. Влітку в деяких місцях і справді з’являється мілина, однак взимку і навесні глибина повноводної Тиси сягає 7-8 метрів, тож перейти її ніяк неможливо.

До того ж переправники рідко коли ведуть своїх “клієнтів” у такі легкі місця, адже вони охороняються найкраще. Організатори планують все так, аби біля річки люди опинялися вночі й не бачили, що на них реально чекає. Ділки користуються тим, що більшість втікачів приїжджають з інших регіонів, і взагалі не знають місцевості. Прикордонникам доводилось витягати з Тиси чоловіків, які були впевнені, що пливуть в Угорщину, хоча з іншого боку знаходиться Румунія.

“Коли переправники надають інформацію, де треба переплисти річку, це може бути випадкове місце. І не завжди це буває мілководдя, як найлегший шлях подолання. Тому це така лотерея, а ми після неї змушені витягувати тіла,” – каже Шикур.

З потеплінням значно збільшується кількість тих, хто намагається самостійно перетнути кордон. Причому не тільки через Тису, а й через Карпати. До походу втікачі абсолютно не готуються: одягають легкий одяг, беруть з собою купу непотрібних речей. А втомившись, кидають баули посеред лісу – часто разом із їжею. На запах із гір сходяться ведмеді. Слід одного такого на снігу сфотографували прикордонники минулого тижня. Не варто дивуватись, подекуди в Карпатах і досі лежить сніг, хоча у підніжжя вже плюс 25. Також на фотопастки потрапляють вовки. Крім цього, вже почався сезон змій.

Зрозуміло, що чоловіки у літніх кросівках не готові ні до снігу, ні до зустрічі із дикими тваринами. Більшість із таких втікачів навіть не завантажують мапу місцевості на телефон. А коли в лісі зникає зв’язок, губляться і по кілька днів блукають Карпатами, поки їх не знайдуть прикордонники. Для декого такі прогулянки закінчуються фатально – з початку повномасштабного вторгнення в горах загинуло 8 чоловіків, які намагались нелегально перетнути кордон.

Прикордонники розповідають, що на Закарпатті влаштували ешелонований захист кордону. На першому етапі вздовж усієї прикордонної смуги розставлені блокпости. Тут затримують до 70% потенційних нелегалів. Як кажуть прикордонники кажуть, більшість втікачів губляться від першого ж питання і самі зізнаються, що планували форсувати Тису чи штурмувати Карпати.

“Такі контрольні пости встановлені на всіх ймовірних шляхах руху потенційних порушників кордону. Дані осіб, які в’їжджають у прикордоння, вносяться в електронний журнал. Далі також у взаємодії із РТЦК, якщо в автомобілях слідують чоловіки призовного віку, вони проходять окрему перевірку,” – розповідає Федорова.

Другий етап охорони кордону – це співпраця з місцевими жителями. Вони розповідають про підозрілих приїжджих, які дивно поводяться чи кидають машини обабіч доріг. І третій етап – це власне сам кордон. Його укріпленням займаються постійно. Вздовж усієї лінії розмежування з сусідніми країнами розташовані загородження, встановлені відеокамери, а за територією спостерігають патрулі, зокрема і за допомогою безпілотників. Однак попри перешкоди, люди все одно не припиняють перевіряти кордон на міцність.

Коли прикордонники затримують втікачів, їм загрожує штраф від 3400 до 8500 гривень за спробу незаконного перетину кордону. Чи отримають вони бонусом повістку – залежить від місцевого ТЦК. А от покарання для так званих переправників значно суворіше – вони можуть потрапити за грати на строк до 9 років. Лише за минулий рік правоохоронці викрили діяльність 56 каналів, які займалися незаконним переправленням людей за кордон. Більшість членів цих груп були закарпатцями.

Rate article