З наближенням одного з найважливіших християнських свят – Великодня – актуальним стає питання не лише про духовну підготовку, а й про вживання слів, що стосуються цього свята. На жаль, в українській мові побутують кальки з російської, які спотворюють нашу автентичну мовну картину.
Чому не «Пасха», а «Великдень»?
В усіх українських словниках закріплено нормативне вживання слова «Великдень» для позначення цього релігійного свята. Варіант «Пасха» є калькою з російської мови та не відповідає правилам української граматики та словотворення.
Паска, а не «куліч»
Солодкий обрядовий хліб, який традиційно печуть на Великдень, в українській мові правильно називати «паска». «Куліч» – це русизм, який не має вживатися в нашому мовному середовищі.
Сир, а не «творог»
Ще один поширений русизм, який вживається стосовно великодніх страв – це «творог». В українській мові для позначення цього продукту існує слово «сир». Тож, правильно буде казати «домашній сир» або просто «сир», а не «творог».
Сирна паска, а не «творожна паска»
Відповідно до вищесказаного, замість «творожної паски» вживайте «сирну паску».
Пам’ятаймо про мовну чистоту!
Вживання правильної мови – це не лише свідчення нашої освіченості, а й вияв поваги до рідної культури та традицій. В часи, коли українська мова зазнає жорсткого тиску з боку країни-агресора, особливо важливо дбати про її чистоту й вживати слова чітко й правильно.
Звертаючи увагу на мовні нюанси святкування Великодня, ми робимо свій внесок у збереження та розквіт української мови.
