У великодній кошик, окрім традиційних продуктів, українці нерідко кладуть освячувати алкоголь, ніж й інші побутові предмети.
Про те, чи освячували наші предки такі предмети у давнину, в інтерв’ю РБК-Україна розповіла кандидатка історичних наук та етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.
Чи освячували наші предки ножі на Великдень
Етнографічні дані свідчать, що українці в давнину освячували ножі, але ставлення до цього було не однозначним.
“Є три варіанти, чому освячували ніж. Дехто казав, що все свячене на великодньому столі, то й ніж має бути освяченим, щоб порізати все. Дехто казав, що тільки відьми освячують ніж і потім використовують для своїх чарувань”, – пояснює науковиця.
Також ніж освячували, як оберіг, предки вірили, що ним можна відігнати і чорта, і вихор. Освячений ніж могли класти у ліжечко до немовляти, щоб відвернути нечисту силу. Ним лікували недуги баби-шептухи, знахарі.
Чи освячували в давнину алкоголь
“Алкоголь також дехто освячував, але повсюдного звичаю не було. В основному це робили ті, хто вдома виготовляв напої – горілку чи якісь настоянки”, – каже Кривенко.
Вона зазначає, що іноді українці освячували ключі від хати, щоб ніколи їх не загубити, або щоб злодії не потрапили до хати.
“Часто освячували монети, щоб бути багатим. Дехто освячений рушник використовував для відведення граду, давали його корові, щоб переступила і відьма не зіпсувала її молока”, – говорить етнологиня.
Практично все, що освячували у кошику – потім використовували у побуті. Барвінок, шпарагу чи іншу зелень, якою прикрашали кошик, потім також додавали до води під час купання дітей. Також освячену зелень могли покласти покійнику в могилу.
“Все освячене в кошику мало оберегове значення”, – каже науковиця.