Приїжджаючи у відпустку, Микола завжди приходить до свого кабінету у старостинському окрузі.
Старшина двох громад на Тернопільщині, Микола Дорош, став добровольцем у армії ще у 2015 році. З початком повномасштабного конфлікту, він разом зі своїм сином вирушив на захист країни. Нині вони обидва воюють у складі 44-ї окремої артилерійської бригади. Про це говориться у сюжеті Суспільного. politeka.net
Приїжджаючи у відпустку, Микола завжди приходить до свого кабінету в старостинському окрузі. Поки він воює, його обов’язки виконує діловодка. Перебуваючи в короткотерміновій відпустці, Микола ділиться своїми думками та тривогами за сина Олега, який продовжує службу на фронті. Він постійно думає про передову, відчуваючи необхідність бути поруч з сином.
 360px, 640px” data-lazy-srcset=”https://politeka.net/crops/e5c92f/360×0/1/0/2024/03/16/B1V31WSykoyF3WSXuXBLtYTtX63C0pqWbH3Bq7Ry.jpeg 360w, https://politeka.net/crops/bd5b3c/620×0/1/0/2024/03/16/B1V31WSykoyF3WSXuXBLtYTtX63C0pqWbH3Bq7Ry.jpeg 640w” data-lazy-src=”//politeka.net/crops/e5c92f/360×0/1/0/2024/03/16/B1V31WSykoyF3WSXuXBLtYTtX63C0pqWbH3Bq7Ry.jpeg” /></figure>
<p>У 2016 році Микола повернувся з АТО і пішов на вибори в села Грабовець і Білоскірка. Його обрали старостою двох сіл. Микола Дорош працював на цій посаді, поки 24 лютого 2022 року росія не пішла в Україну з повномасштабною війною. Вже 25 лютого Микола з сином пішли у військомат, а ввечері вони вже були в 44-ій бригаді.</p><div class='code-block code-block-4' style='margin: 8px auto; text-align: center; display: block; clear: both;'>
<div id=)
 360px, 640px” data-lazy-srcset=”https://politeka.net/crops/31f0a4/360×0/1/0/2024/03/16/uxmkmLzXVhfO4XmOGjVwR7A7KNSHXaVsbVx06RJ2.jpeg 360w, https://politeka.net/crops/0fbf1c/620×0/1/0/2024/03/16/uxmkmLzXVhfO4XmOGjVwR7A7KNSHXaVsbVx06RJ2.jpeg 640w” data-lazy-src=”//politeka.net/crops/31f0a4/360×0/1/0/2024/03/16/uxmkmLzXVhfO4XmOGjVwR7A7KNSHXaVsbVx06RJ2.jpeg” /></figure>
<p>Микола висловлює свою віру в перемогу України та наголошує на важливості єдності: “Якби не вірив, то я не йшов би на війну. Ми всі віримо, не тільки я. Ми обов’язково переможемо. Але я би хотів, щоб ми всі були разом, були об’єднані. Щоб в Україні всі були одне за одного, бо якщо “один до ліса, а другий до біса”, дуже важко воювати та захищати державу. Я вірю в перемогу і впевнений, що ми переможемо”.</p>
<p>У молодості Микола був активним футболістом, представляв команду “Нива” та пізніше став її тренером. Він організував футбольну команду у своєму рідному селі Грабовець та відновив місцевий стадіон. Микола має намір і надалі розвивати спортивне життя у громаді після війни.</p><div class='code-block code-block-11' style='margin: 8px 0; clear: both;'>
<div data-type=)
