В ніч на 2 березня російські окупанти атакували Одесу безпілотниками. Сім з них вдалося збити, а ось один поцілив у дев’ятиповерхівку у спальному районі міста, де не було жодних військових об’єктів, лише мирні люди… Внаслідок атаки загинуло 12 осіб, серед яких п’ятеро діток: чотиримісячний Тимофій, семимісячна Лізі, трирічний Марк, 8-річна Злата та 9-річний Сергій. Навпроти зруйнованого будинку одесити поставили столи, куди несуть квіти, іграшки, світлини жертв та свічки. Люди не стримують сліз, адже за ці два роки це наймасовіша трагедія в Одесі, в якій загинули цілими родинами… fakty.ua
У соцмережах українці діляться відео, на якому 31-річну Анну Гайдаржи зустрічає з пологового будинку чоловік Сергій та 2-річна донечка Лізі. Усміхнена мама тримає на руках крихітного Тимофійчика, який солодко спить і на появу якого так чекала родина. В одну мить щастя цієї молодої сім’ї євангельських християн вщент зруйнувала росія. У ту фатальну ніч Анна із синочком загинули, а чоловік із донечкою, які спали в іншій кімнаті, змогли дивом врятуватись. Опубліковані рятувальниками фото, на яких з-під простирадла з плямами крові видно руки немовляти та його мами, розбивають серця. Дуже боляче…
— Наша родина віруюча. Анна — донька пастора Одеської Пересипської церкви Миколи Сідака. З дружиною вони народили та виховали 9 дітей, — розповідає «ФАКТАМ»Сергій Гайдаржи, чоловік загиблої Анни та тато Тимофійчика. — Щороку церква організовувала тижневий літній табір неподалік Миколаєва, де всі віряни збиралися, молилися, співали та просто гарно проводили час. І у 2020 році там я вперше побачив свою майбутню дружину. Вона відразу мені сподобалась. Вже потім дізнався, що кохана звернула на мене увагу ще за пів року до цього та просила в Господа, щоби наші долі поєдналися. Вже там, у таборі, я підійшов до Анни та освідчився у почуттях. Вона відповіла взаємністю. А через тиждень я попросив її стати моєю дружиною, тому що чітко знав: вона моя половинка. Пам’ятаю, як радо цю звістку зустріли наші брати та сестри під час служіння, коли я вийшов до Анни із букетом квітів. Й після того майже всі віряни нашого храму захворіли на ковід. Я місяць провів у лікарні, важко переніс хворобу, але кохання та підтримка Анни допомогли стати на ноги.
Потім ми часто ходили на прогулянки до Куяльницького лиману. Там так красиво було, що ми зробили з Анною напередодні нашого весілля фотосесію. Моя кохана — сьома дитина у родині, а, згідно з християнством, це цілісність, досконалість. От саме такою була моя Анна. Щира, світла, готова прийти кожному на допомогу. Все, за що вона бралась, виконувала з особливою любов’ю, створювала навколо себе красу. Був час, коли Анна працювала у квітковому магазині в Одесі. Дуже елегантно вона оформляла букети. Один із покупців днями написав мені, що, коли переїхав до США, він часто писав Ані та просив її зробити особливий букет для своєї мами, й вона завжди знала, яким цей букет має бути. Також Анна прикрашала квітами заклади для святкових подій, вона дійсно була талановитою дизайнеркою-флористкою. І її настільки цінували, що потім навіть знаходили нянечок для наших діток, тільки б Анна оформила ту чи іншу подію.
Анна та Сергій одружилися 31 жовтня 2020 року. Цей день, пригадує чоловік, був справді особливим.
— Кохана все свято придумала до дрібниць. Весілля було у стилі бохо, гості були просто у захваті, — додає він. – Весільну подорож провели в Єгипті.
