Цього дня в православній традиції вшановують святого Луку Елладського. У народному календарі цю дату знають як день Луки або Могущницю.
Майбутній святий народився в Греції у великій родині. Після смерті батька він обрав чернечий шлях і вступив до монастиря в Афінах, де прийняв постриг. Згодом Лука залишив обитель і певний час жив на острові, ведучи суворе, відлюдницьке життя. Пізніше він оселився на горі Гелікон, і навколо нього поступово сформувалася монаша спільнота. Після його упокоєння на цьому місці звели храм.
Звичаї дня Луки
День Луки вважають поминальним. Люди відвідують церкву, моляться за померлих родичів, запалюють свічки. Після богослужіння йдуть на кладовище, впорядковують могили та згадують близьких.
У домівках готують поминальну трапезу. За звичаєм, печуть пиріжки з пісною начинкою, а частину залишають біля порога — як символічне частування для душ покійних.
Також цього дня займалися приготуванням лікувальних настоїв і відварів із трав, коріння та листя. Вірили, що зібрані й зварені саме на Луки зілля мають особливу цілющу силу. Особливо шанували перстач, якому приписували здатність оберігати від лиха.
Заборони на день Луки
Вважалося, що зелений одяг цього дня може принести негаразди.
Нареченим не радили використовувати зелені елементи в образі, аби не накликати нещасливу долю.
Не хрестили дітей у зеленому вбранні.
Молодим парам також не рекомендували носити зелений колір — щоб не зруйнувати стосунки.
Актори уникали виходу на сцену в зелених костюмах.
Не радили робити покупки, особливо витрачаючи останні гроші, щоб не притягнути нестачу.
Оминали жадібних продавців, аби не перейняти їхню негативну енергію.
Старались не купувати вживані речі, щоб не взяти на себе чужу долю.
Весілля цього дня не справляли, бо вірили, що такий шлюб буде нетривалим.
Народні прикмети
Сильний вітер опівдні — до щедрого врожаю зерна.
Червоний захід сонця віщує прохолодне літо.
За народними переконаннями, дотримання традицій і заборон цього дня допомагає зберегти внутрішню рівновагу, достаток і добрий стан здоров’я