Цього року, 5 квітня, православні християни відзначають Вербну неділю. Це свято присвячене урочистому входу Ісуса Христа до Єрусалима. Після воскресіння Лазаря звістка про це диво швидко поширилася, тому, коли Ісус прийшов до міста, люди вже знали про Нього. Вони зустрічали Його з радістю, співали та встеляли дорогу пальмовими гілками й квітами. Оскільки в Україні пальми не ростуть, їх замінили гілками верби — звідси й назва свята.
Традиції цього дня
Здавна вважалося, що верба має цілющі властивості. Її висаджували біля дому або криниці, щоб захистити оселю та очистити воду. У церквах освячують вербові гілки, а також існував звичай “відганяти” ними хмари, щоб була гарна погода.
Освячену вербу приносять додому й кладуть у господарські приміщення — до худоби, птиці та бджіл, щоб уберегти їх від хвороб. Гілки зберігають протягом року, ставлять у кутах оселі як оберіг. Також ними легко торкаються рідних для здоров’я, а маленьких дітей інколи купають у відварі з верби.
У цей день печуть хлібці, іноді додаючи до них бруньки верби, і дають їх худобі для міцного здоров’я.
Вербові гілки традиційно заготовляють напередодні — у суботу.
У саме свято не прийнято виконувати важку роботу чи займатися хатніми справами та рукоділлям. Страви готують заздалегідь. Також триває Великий піст, тому слід утримуватися від їжі тваринного походження.
Народні прикмети
Мороз у цей день — до щедрого врожаю фруктів.
Сонячна й тиха погода — до теплого літа.
Вітер — до мінливої літньої погоди.
Дощ — до врожайного року.