4 квітня – Лазарева субота: воскресіння праведного Лазаря. Чому цей день так важливий для кожного християнина.

Лазарева субота (її ще називають Вербною суботою) припадає на суботу шостого тижня Великого посту. У цей день згадують одне з найбільших чудес Ісуса Христа — воскресіння праведного Лазаря.

Це свято відзначають напередодні Вербної неділі, і разом вони відкривають шлях до подій Страсного тижня — зради, страждань, розп’яття та Воскресіння Христа. Хоча історично ці події відбулися з певним проміжком у часі, у церковній традиції вони стоять поруч.

Про диво воскресіння Лазаря розповідає євангеліст Іоанн. Христос прийшов у Віфанію до своїх друзів — Марфи, Марії та їхнього брата Лазаря, який уже помер. Перед тим Він сказав Марфі, що є джерелом життя і воскресіння, і що кожен, хто вірує в Нього, буде жити.

Підійшовши до гробниці, де Лазар перебував уже чотири дні, Ісус заплакав. Він наказав відкрити вхід до печери, помолився до Бога і голосно покликав Лазаря. Той вийшов живим, загорнутий у поховальні пелени. Побачивши це, багато людей увірували в Христа.

Після цього чуда юдейські старійшини, злякавшись зростання популярності Ісуса, вирішили вбити Його. Саме тому воскресіння Лазаря стало переломним моментом перед стражданнями Христа.

Церква вважає це чудо особливо важливим, адже воно показує владу Бога над життям і смертю та дає надію на воскресіння всім віруючим.

Після свого воскресіння Лазар прожив ще близько 30 років і став єпископом на Кіпрі, у місті Китіон (сучасна Ларнака). Після смерті його мощі зберігалися в мармуровому ковчезі. Згодом їх частково перенесли до Константинополя, а на місці поховання збудували храм, який існує й сьогодні.

Щодо традицій, у слов’янських країнах Лазарева субота тісно пов’язана з Вербною неділею. Саме цього дня люди несуть до храму гілочки верби для освячення. Верба стала символом свята замість пальмових гілок, якими вітали Христа в Єрусалимі. Вона уособлює весняне відродження природи та нове життя