Ці борти тепер систематично патрулюють тилові райони РФ, допомагаючи виявляти українські крилаті ракети та координувати роботу систем протиповітряної оборони.
Вивчення української
Російська армія після майже повної перерви відновила регулярне використання літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У.
Про це повідомляє Мілітарний.
Як зазначається у матеріалі з посиланням на аналіз проєкту «КіберБорошно», від початку червня літаки А-50У майже не залучалися до бойових чергувань поблизу українського напрямку.
У період від 4 до 22 червня аналітики зафіксували лише окремі переміщення цих літаків. Зокрема, йшлося про повернення до експлуатації відремонтованого борту з номером «47 червоний», а також переліт за маршрутом Воркута ʼ
Втім, уже після 23 червня ситуація суттєво змінилася. Один із літаків А-50У почав регулярно виконувати нічні бойові чергування над тиловими регіонами Росії, переважно в повітряному просторі Ульяновської та Самарської областей.
За даними дослідження, така активність тривала до завершення періоду спостереження. Загалом аналітики нарахували близько 60 польотів.
У матеріалі також зазначається, що 4 липня літак А-50У відіграв важливу роль під час відбиття атаки українських крилатих ракет.
Раніше літаки цього типу переважно базувалися на аеродромах «Іваново» та «Ульяновськ». Згодом російське командування змінило тактику, розосередивши їх на інших тилових авіабазах.
Зокрема, А-50У почали використовувати з аеродромів «Большое Савино» в Пермі, «Оренбург-2» та «Челябінськ».
Окрему увагу аналітики звернули на подію 7 липня, коли Росія одночасно підняла в повітря чотири літаки А-50У. За їхньою оцінкою, це майже весь боєздатний парк таких літаків, який нині має РФ.
Таким чином, за короткий проміжок часу російська армія перейшла від майже повної відсутності використання А-50У до їхнього регулярного застосування.
На думку аналітиків, Москва таким чином прагне посилити контроль повітряного простору та підвищити ефективність виявлення українських ракетних засобів ураження.
А-50У є літаком далекого радіолокаційного виявлення, здатним виявляти повітряні цілі на великій відстані та передавати інформацію системам протиповітряної оборони й бойовій авіації. Саме тому він залишається одним із ключових елементів російської системи управління повітряними операціями.
