27 лютого — день, коли зима “плаче”: що обов’язков0 треба зробити в цей день кожній людині.

27 лютого за православним календарем вшановують пам’ять святого Василя Сповідника. У народі цей день називають Василя Теплого або Василя Капельника.

Василь Сповідник був ченцем у монастирі в Константинополі. Він постраждав за віру під час релігійних переслідувань і помер після тяжких катувань у в’язниці.

З цього часу, за спостереженнями людей, сонце починає пригрівати сильніше, а на дахах з’являються краплі талої води. Про це навіть казали: «На Василя Теплого зима плакати починає».

У давнину вірили, що цього дня варто принести додому гілочку ялини з лісу — вона вважалася символом очищення, добра та здоров’я для родини.

Якщо ж доведеться побувати в лісі, радили назбирати соснових бруньок. Їх сушили і зберігали, щоб потім використовувати для лікувальних настоїв під час застуди чи хвороб.

Також цей день вважався сприятливим для молитви до свого Янгола-Хранителя. Люди вірили, що кожному від народження даний небесний охоронець, який оберігає від лиха, направляє на добру дорогу і передає молитви Богові.

Коли на душі тривожно і нема з ким порадитись, радили звернутися до свого янгола. Перед сном потрібно заплющити очі, уявити його поруч і щиро поділитися своїми думками та переживаннями, попросивши про допомогу.

Можна також написати своє прохання на аркуші паперу — коротко, щиро й від серця. Тримаючи його в руках, промовляють молитву до Янгола-Охоронця, а потім ховають записку у затишному місці.

Існували й народні прикмети цього дня:
якщо на Василя Теплого багато бурульок — чекали щедрого врожаю зерна,
а якщо падає сильний дощ — літо обіцяє бути дощовим.