14 лютого — святого Кирила: історія, традиції та прикмети свята, про які треба знати 
14 лютого в церковному календарі вшановують святого рівноапостольного Кирила — просвітителя слов’ян, якого в народі називали Кирилом Визначником. З цим днем пов’язували спостереження за погодою та намагалися передбачити, якою буде весна.
У миру святого Кирила звали Костянтин. Разом із братом Мефодієм він став одним із перших учителів слов’янських народів. Народилися брати в місті Солунь (нині територія Македонії).
Ще в юності Кирило навчався разом із сином імператора. За глибокі знання та мудрість його прозвали Філософом. Згодом він прийняв сан пресвітера і служив у Константинополі, зокрема був бібліотекарем при соборному храмі.
Певний час Кирило жив у відлюдництві разом із братом на горі Олімп. Та імператор Михайло направив їх із місією до хазарів — проповідувати християнство. Їм вдалося охрестити місцевого князя та частину його народу. Пізніше брати вирушили до Моравії, де проповідували слов’янською мовою, перекладали богослужбові книги з грецької та навчали людей грамоти.
Згодом їх запросили до Риму, де вони були тепло прийняті. Святий Кирило відійшов у вічність у 42 роки. Його поховали в храмі святого Климента.
Народні традиції 14 лютого
У цей день чоловіки виходили в поле: втоптували сніг, готуючи землю до весняних робіт, а також вивозили гній для підживлення ґрунту. Жінки вдома варили збитень — гарячий напій із меду, патоки та прянощів, який вважали цілющим. Якщо цього дня народжувалася дитина, родина обов’язково дякувала повитусі символічними подарунками.
Народні прикмети
Якщо сняться віщі сни — вони справдяться.
Синиці голосно щебечуть — незабаром прийде тепло.
Мороз 14 лютого віщує спекотне й сухе літо.
Сонячна і тепла погода може передвіщати ще сильні морози.
Чим більше снігу лежить у полі, тим щедрішим буде врожай хліба
