Не знаю чому, але чоловік оформив наш новий будинок на свою маму. Я про це лише нещодавно випадково дізналася

Життєві історії

Я завжди думала, що сімейне щастя потрібно приховувати від сторонніх очей, особливо, не слід занадто близько пускати своїх родичів. З рідних у мене лише матір, яка живе далеко від нас — в село потрібно їхати декілька годин. Приїжджає вона до нас дуже рідко, адже має власне господарство — не може все залишити. А я стараюсь навідувати матір хоча б раз на місяць.

В шлюбі я вже 15 років з чоловіком і ми виховуємо двох дітей. Коли ми одружилися, нам було дуже важко матеріально, адже ми двоє зі звичайних сімей, і всього досягати потрібно було власними руками. Спершу ми проживали в квартирі дідуся та бабусі.

Поки чоловік намагався налагодити бізнес, я народила первістка. Згодом він почав краще заробляти, а зараз ми вже дуже заможна сім’я і можемо собі дозволити жити в комфорті. Ми купили хорошу квартиру, два автомобілі, часто виїжджаємо на відпочинок за кордон. Три роки тому я ще народила донечку, їздимо за кордон, і взагалі насолоджувалися життям. Все було добре до тих пір, поки чоловік не прийняв на роботу своїх рідних брата і сестру. Платить їм космічну зарплату, про що здогадуються й інші працівники.

Біля мого чоловіка його родичі також налаштували життя, купили житло, автомобілі, а ми за цей час побудували особняк за містом. Чоловік заселив туди своїх батьків, які обіцяли залишити будинок нашим дітям. Я в цьому дуже сумніваються, адже вони нашим онуками приділяють часу дуже мало, зазвичай в усьому допомагають доньці.

Не знаю чому, але чоловік оформив будинок на свою маму. Мене обурила така несправедливість і я захотіла привезти свою матір до нас, оскільки в неї почалися проблеми зі здоров’ям. Так чоловік категорично відмовив і сказав, що найме матері доглядальницю, але вона з нами жити не буде.

Зате про всіх своїх родичів він не перестає дбати, зараз їм йде велика частина доходів від бізнесу чоловіка. Мене просто обурює те, що все життя ми працювали разом, я йому в усьому допомагала, хоча, звичайно, більше займалася дітьми цей час. Але він спокійно доручає мені питання, які я вирішую з дня в день. Так чому він розпоряджається всім майном? Мені вистачає того, що він заробляє, але я думаю, що теж заслуговую на повагу і до мене теж треба дослухатися.

Мені прикро за мою матір, ось так присвячуєш своє життя чоловікові, всі домашні обовязки береш на себе, щоб йому не завдавати клопотів, а потім ти в сім’ї ніхто. А його родичі нічим нам не допомогли, спочатку ми навіть жили в мого дідуся, а зараз всі зявилися, і крутяться навколо нього.

Ось і не знаю, що робити з цією несправедливістю. І за маму прикро. Якось не по-людськи це, нечесно…

Що мені робити в цій ситуації?

Оцените статью
Добавить комментарий