Мати просить мене допомогти з дровами або забрати на зиму до себе. Чоловік мій проти категорично, мовляв кому все віддавала все життя, нехай ті й допомагають їй

Життєві історії

Ніколи не думала, що материнське серце вміє любити своїх дітей різною любов’ю, мені завжди здавалося, що кожна дитина для матері однаково любима і дорога. Але так буває не завжди. Розповідаю від імені своєї подруги:

У моєї матері нас з сестрою двоє. Я молодша, а сестра старша. Не знаю чому, але саме мене мати любить не так сильно як мою сестру.

Живе мати в одному селі з моєю сестрою, я живу в місті. За все моє життя можна по пальцях перерахувати подарунки від матері і її допомогу. Вона завжди допомагала тільки моїй сестрі. Вона допомагала платити їм кредити, а що Олі потрібні гроші. А мені, мабуть, ні. Потім вона допомагала платить за навчання дітям моєї сестри. Своїх дітей ми з чоловіком вчили і виховували самі як могли.

Мати навіть ніколи не запитала як я живу і чи потрібна мені допомога. А ось я в свою чергу постійно до матері їздила і допомагала їй по господарству. Робила ту роботу, за яку не бралися її улюблена дочка і внучка. Зараз матері 87 років. Мені самій 56. Всю пенсію мати віддає сестрі, допомагає їм так.

І ось зараз мати скаржиться, що у неї немає дров на зиму. А про ці дрова я ще з літа говорила, що потрібно не всю пенсію віддавати, а закупити дрова на зиму. Говорила я це і сестрі. Мати просить мене допомогти з дровами або забрати на зиму до себе. Чоловік мій проти категорично, мовляв кому все віддавала все життя, нехай ті й допомагають їй.

Чоловік сказав так: “Ми їй чужі, діти наші чужі, ніколи про нас толком не запитала, а тепер їхати на зиму зібралася … Кому все віддала, на тих нехай і сподівається.»

Чоловіка я розумію, каже він чисту правду, але й матір шкода, хоч і ображена на неї дуже. Все життя вона мене ображала і обділяла не тільки фінансово, але і не додавала тієї материнської ласки, яка мені була дуже потрібна. Я росла нелюбимою дитиною. Розумію, що літнім батькам допомагати – наш святий обов’язок, але хотілося б і від батьків відчувати любов і тепло.

Оцените статью
Добавить комментарий