Марія – самотня пенсіонерка, яка здавала свою літню кухню квартирантам, щоб мати добавку до своєї мізерної пенсії. Нещодавно вона прийняла на квартиру молоду сім’ю. Пара розповіла, що у них наразі немає грошей і вони заплять через кілька днів.

Життєві історії

Людська наївність і людське нахабство – це дві речі, яким я ніколи не перестану дивуватися. У мене є сусідка Марія Петрівна, літня пенсіонерка. Живе вона одна в приватному секторі. Тутешні підприємливі пенсіонери, що живуть в «своїх» будинках, крім основного будинку мають і прибудови (літні кухні), які здають в оренду.

Так і з Марією Петрівною. У неї є будиночок для здачі. Зазвичай квартирантів для неї знаходжу я. А тут вона подзвонила і каже:

– Так мовляв і так. Я знайшла сім’ю і пустила їх пожити. Так що мені нікого шукати і приводити не потрібно. Ні так ні. Але не минуло й тижня як вона знову дзвонить і мало не плаче. Виявилося, що хтось із сусідських бабусь порадив Марії Петрівні взяти квартирантів.

Пара приїхала з невеликого містечка, за фактом у них з собою нічого не було – ні грошей, ні їжі, ні постільної білизни, ні кухонного начиння, ні особистих речей. Незрозуміло, як і навіщо вони взагалі сюди приїхали. Але вони пообіцяли влаштуватися на роботу і через п’ять днів заплатити відразу за два місяці вперед.

Пошкодувала пенсіонерка цю нещасну сім’ю. І не тільки пустила їх без оплати в будинок, так ще й видала їм білизну, якийсь одяг на перший час, нагодувала, видала продуктів, щоб не голодували ці п’ять днів.

Чому п’ять днів – пара чекала приїзду брата, який мав привезти гроші, одяг і їжу. В цьому місці я вже розуміла, що мені переказують чергову квартирантську байку для особливо вразливих власників. Але Марія Петрівна продовжувала.

Значить, на наступний день влаштувалася дружина продавцем в супермаркет, мовляв через тиждень отримає аванс вже, гроші точно будуть. А ще через три дні чоловік поїхав в своє містечко допомогти братові зібрати і перевезти речі. Ось такі справи.

Всі ці казки нещасна пенсіонерка слухала ще два дні, не забуваючи в свою чергу годувати квартирантку, яка залишилася в неї чекати на свого чоловіка.

А на п’ятий день пропала і вона. Марія Петрівна два дні намагалася їх знайти, додзвонитися їм якось, але все даремно. І тільки потім бабуся зрозуміла, що вони її обдурили, скористалися її житлом, так би мовити, безоплатно.

Бабусю шкода, бо вона не лише нічого не заробила, але ще й витратила свої гроші, щоб по-доброму, чисто по-людськи годувати своїх квартирантів, які виявилися не дуже порядними людьми. Єдине, що заспокоює в цій ситуації, що вони хоч нічого з собою не прихопили.

Оцените статью
Добавить комментарий