Чоловік хоче жити в квартирі, яку залишив нам в обмін на аліменти

Життєві історії

Передісторія така. Колись, 13 років тому ми з чоловіком розійшлися. Я залишилася з дітьми 12-років і 4-х років, а чоловік пішов наліво. За цей час він встиг пожити з різними жінками і у нього народилося ще двоє синів в різних сім’ях.

Пише порадниця

Про квартиру. Колись ми її отримали як молода сім’я. Але з його місця роботи (там його мама в управлінні працювала, допомогла). Ордер був на нього, ми всі прописані.

Життя у колишнього чоловіка не склалося, живе у своєї мами, періодично знаходячи нову сім’ю, а потім повертаючись назад. Не працює. Від слова взагалі. Тобто на аліменти розраховувати взагалі не варто було.

Одного разу він прийшов до нас додому п’яний, перелякав дітей і сказав, що має право тут жити. Після цього, на наступний день я йому пригрозила – або я подаю на аліменти, буде збиратися борг і його посадять, або він залишає квартиру нам і більше ніколи на неї не претендує.

Треба сказати, що квартира у нас до сих пір не приватизована, все якось руки не доходять. Та й зайвих грошей на цю справу ніколи не було.

Загалом, ми домовилися, колишній переписав на мене договір соціального найму і сам виписався до матері. На тому і розійшлися.

Я виховую дітей, він гуляє. Ніхто ні до кого в життя не лізе. Сказати, що мені було важко в ці роки – нічого не сказати. Іноді вдома вечеряли тільки вареною картоплею з квашеною капустою, навіть на олію грошей не було.

Виплати тоді на дітей такі не сплачувались, на заводі зарплату затримували. Іноді намагалася у колишнього грошей попросити, коли зовсім притискало – дітям в школу на обіди або на цирк, куди всі однокласники їдуть, відповідь одна – я ж не працюю, де я тобі грошей візьму.

Викручувалася сама. Моя мама мало чим допомогти могла, так само зарплату затримували.

Так і ростила дітей, вся в боргах. А в останні роки в кредитку влізла, тепер ще років зо три розплачуватися. Але діти виросли. Старший в іншому місті живе, у нього там сім’я. Молодшому скоро 18, піде в армію. А поки халтурить, де може – дахи, паркани і так всі роботи будівельні. Забезпечує себе сам.

У тій квартирі, про яку йде мова, зараз живе моя мама. А я живу в її будинку. Будинок великий, за ним догляд потрібний, а мама вже у віці. Тому я так вирішила.

І тут, так вийшло, що молодший син вирішив пожити з бабусею з боку батька. Вона, звичайно, у важкі роки, нам допомагала, але якось дивно. Гроші та продукти мені не давалися, але купувалися дорогі подарунки дітям.

А раптом я на себе витрачу! Вдома їсти нічого, зате діти з дорогими гаджетами. Але я і цьому рада була, я то їм взагалі не змогла б нічого купити.

Загалом, у сина з бабусею з боку батька відносини хороші. Плюс, дівчина недалеко звідти живе, і місце в квартирі у бабусі дозволяє. Відремонтував син кімнату і став там жити. Нагадаю, синові скоро 18.

І тут, після чергової невдалої сімейного життя назад до матері на утримання повертається батько. Ніде не працює і ще примудряється майже кожен день пити.

Ось такого п’яного я і зустріла його недавно на вулиці. Розмова відбулася приблизно така:

– Син зараз зі мною живе?

– Ну, можна сказати і так.

– Значить, аліменти я платити не повинен! А значить і домовленість про квартиру відпадає. Тепер ти мені повинна аліменти платити!

– Ну, по-перше, син уже дорослий і сам заробляє. По-друге, живе він не в тебе, а у своєї бабусі. А по-третє, ти себе то забезпечити не можеш, не те що сина. А ось я як раз в фінансовому і моральному плані в його житті беру!

– Ти ж все одно в квартирі не живеш! Я її тобі і дітям залишав, а не твоїй мамі!

Так я-то, блін, в маминій хаті живу! У великій і гарній! І дітям нашим вона потім залишиться!

Ось я розумом розумію, що претендувати на квартиру він зараз ніяк не може, але боюся – раптом попре п’яний туди, маму налякає. Що робити, розуму не прикладу.

Оцените статью
Добавить комментарий