Через три роки я вийшла заміж. Моїм обранцем став кращий друг мого першого невдалого чоловіка. Після того, як мене кинув Анатолій в день весілля, плече мені підставив його добрий товариш Олександр.

Життєві історії

Через три роки я вийшла заміж. Моїм обранцем став кращий друг мого першого невдалого чоловіка. Після того, як мене кинув Анатолій в день весілля, плече мені підставив його добрий товариш Олександр. А недавно, Олександр все ж розповів мені про те, що сталося десять років тому і тепер я не знаю, чи можна вірити моєму чоловікові
Цей день мав стати найщасливішим у моєму житті, але натомість став таким, про який я навіть згадувати не хочу. Мова йде про моє перше весілля, тоді мені було всього 22 роки. Десять років тому мене кинув наречений в день весілля. Він просто без пояснень не приїхав в РАЦС на церемонію одруження.

Зібралися всі мої рідні і друзі, я стояла в сукні нареченої і не могла повірити, що Анатолій зможе зі мною так підло вчинити, думала, що щось сталося, адже коханий не брав слухавки і сам не телефонував. А ще вчора він був готовий заради мене на все.

Потім я дуже сильно злилася на нього, займалася самокопанням, гадала про можливі причини такого вчинку. Але довгі роки я не знала, що сталося. Правду нещодавно мені розповів кращий друг мого колишнього нареченого – мій теперішній чоловік.

Через три роки я вийшла заміж. Моїм обранцем став кращий друг мого першого невдалого чоловіка. Після того, як мене кинув Анатолій в день весілля, плече мені підставив його добрий товариш Олександр. Він завжди опинявся поруч в найпотрібніший момент. Завдяки йому я пережила складний життєвий період. Я навіть не знаю, чи впоралася я б з цим всім без нього.

Спочатку ми просто дружили, а пізніше почали зустрічатися, я знову почала вірити людям. Потім Олександр зробив мені пропозицію. На той час я вже полюбила його, але мене не покидав страх, що історія може повторитися. Але день за днем Олександр доводив, що він – надійна людина і ми зіграли весілля.

Прожила я з Олександром 6 років, він – чудовий чоловік, добрий і турботливий. У нас підростає донечка, якій уже 5 років. Про той випадок я вже майже забула, бо більше Анатолія я не зустрічала. Олександр теж постійно мені говорив, що нічого не знає про його подальшу долю.

А недавно, Олександр все ж розповів мені про те, що сталося десять років тому. Виявляється, за день до весілля йому зателефонував Анатолій, попросив приїхати. А потім в розмові зізнався, що крім мене, у нього є ще одна дівчина і та чекає дитину. Казав, що не знає, що робити, просив поради.

Олександр дав йому пораду – слухати своє серце. От Анатолій після довгих роздумів і зробив вибір, не на мою користь. Розповісти мені правду йому не вистачило сміливості.

Це зізнання мого теперішнього чоловіка мене дуже здивувало. Я не очікувала від нього подібного. Адже він знав правду з самого початку, і нічого мені не сказав. Я вважаю, що це теж зрада з його боку. Я не знаю, що мені далі робити. Чи можна тепер йому вірити?

Оцените статью
Добавить комментарий