4 полюсu вuховання дітей. Як знайтu золоту середuну?

Життєві історії

Ви переконані в необхідності раннього розвитку, а ваша подруга — в тому, що малюка не варто вантажити завданнями. Тато — загартовує, бабуся — береже від протягів. А як краще для дитини? Розбираємося!

Наші чотири випадки — приклади екстремально полярних підходів до виховання. Як не дивно, дотримуватися їх легко. Потрібно всього лише будь-який постулат доводити до абсурду. Набагато складніше знайти золоту середину. Запам’ятайте просту істину: за іронією долі, саме вона найчастіше стає найбільш вдалою тактикою виховання.

Ранній розвиток або Західний полюс

Найсерйозніші розмови ведуться в пісочниці. Цього разу мова заходить про весілля і сім’ї.

– А я не буду одружуватися, — говорить п’ятирічний Міша, зосереджено копаючи совочком пісок.

– Чому? Ти ж виростеш дядьком, а всі дядьки одружуються з тітками! – чотирирічна Ліна точно знає, ким вона стане в майбутньому, і нехай Міша тільки спробує не запропонувати їй руку, серце і пів королівства на додачу!

– Та ну, — відмахується від неї Міша, — коли одружуються, діти народжуються, а з ними одні проблеми!

Слухачі розмови малюків, мами, дружно сміються, і тільки мама Михайла тихенько зітхає — ох, і правда, як складно з дітьми! Мішина мама не втомлюється повторювати, як вона втомлюється. І то правда: Мішу крім садка потрібно водити на розвиваючі заняття та на танці. Плюс до цього з ним доводиться займатися вдома. Він поки погано рахує в межах сотні. «Заняття» і «розвиток» – в маминих устах ці слова звучать вже, як невизначені артиклі в англійській мові, тобто постійно. Крім цього, Мішина мама ретельно стежить за своєю поведінкою, ніколи не підвищує голос.

Від такого набору надзавдань, рота солдатів завиє, а одна тендітна мама і поготів. Тому, мама відчайдушно відмовляється від другої дитини. Подрузі мама зізнається, що мріє все кинути та рвонути в нічний клуб. Але у неї син, а коли ось виросте …

Міша росте. І за великим рахунком, маму тішить: він дійсно найрозумніший хлопчик у групі. Тільки він не обіймає маму. І взагалі намагається триматися від мами далі. Тому, що мама завжди на взводі й дивиться пильно — а раптом Міша неправильно буде розвиватися? Треба ж встигнути скоригувати! Що ж, вона ніколи з сином не дуріє, не валяється просто так на ліжку? Валяється. Щоп’ятниці, з 19.20 до 19.35. Дитині іноді корисно подуріти.

Що це таке?

Західний «полюс» – це нескінченна боротьба за право бути першим у всьому. Це нескінченне «швидше, вище, сильніше». І навіть якщо «західна» мама віддасть свою дитину в гурток вишивання хрестиком, вона найме їй додаткового репетитора — щоб вишивання її сина було найкращим. По-іншому мама не може.

Що буде далі?

Школа, яку Міша закінчить із золотою медаллю, інститут, який додасть в його колекцію червоний диплом. Можливо навіть, Міша знайде хорошу роботу. Тільки ось зробити кар’єру йому навряд чи вдасться. Він буде побиватися заради кожної «п’ятірки», просиджувати ночі заради кожного дріб’язкового звіту, шукати дівчину, яка підходить йому за всіма трьомстам шістдесяти пунктам. Але навіть якщо така дівчина зустрінеться (чудеса трапляються!), вона не зацікавиться Мішею. Скаже: «Він зануда». Не вміє зануда бути розкутим. Тому, що він виріс з мамою-роботом, яка проявляла спонтанність з 19.20 до 19.35 щоп’ятниці.

Полюс Схід або повне невтручання в долю дитини

Аліса бігає по двору в брудних черевиках і шапці, яка з’їхала набік. Вона абсолютно щаслива: її, на відміну від інших дітей, не заганяють додому рівно о 12.30 обідати. Вона взагалі може не приходити на обід, і мама їй слова не скаже. А ще Аліса — єдина, хто гуляє у дворі без дорослих. Вона знає, як правильно залазити на стару яблуню у дворі, як погріти руки, якщо вони замерзнуть, вміє швидко бігати, кататися на велосипеді й ніколи не застуджується. Є ще щось, що Аліса знає, а інші діти ні, але вона не може це сформулювати. Вони якісь зовсім маленькі, її ровесники. Вони тільки що — відразу біжать до мами. А Аліса якщо що — відразу починає думати, що робити. Тому, що Алісина мама ніколи не обмежувала свободу дочки. Аліса щасливо проминула поняття «режим», «не можна», «корисна і шкідлива їжа».

Алісина мама впевнена, що виховує гармонійно розвинену особистість, яка буде вільна від нав’язаних ззовні стереотипів. Єдине, що бентежить Алісину маму, — вона ніяк не може вийти на роботу. Зрозуміло, що в дитячий садок Алісу не віддадуть ніколи й ні за що. Але навіть няні, яких мама періодично наймала, виявлялися абсолютно профнепридатними: після кілька днів сидіння з Алісою або заявляли, що не в змозі терпіти вільну Алісу, або Аліса повідомляла мамі, що няня її змушувала їсти кашу. І навіть голос підвищила, кошмар.

Мама в такі моменти теж була готова підвищити голос на жахливу няню, але все-таки стримувалася і говорила: «Ви нам не підходите». Ну і з виходом в парки, цирки та інші театри теж не дуже. Аліса не звикла до умовностей суспільства, тому вона може встати посеред вистави та голосно заявити, що їй теж треба на сцену, бо перекидатися вона вміє набагато краще, ніж акробати. І піти туди, до акробатів.

Загалом, мама намагається по людних місцях Алісу не водити, а то нервів не вистачить. Через два роки Алісі до школи треба, а вона поки навіть приблизно не знає ні букв, ні цифр. Може, на домашнє навчання її? Не буде цієї зубодробильної муштри, якою славляться школи. З іншого боку, мамі б треба на роботу, вона вже дуже втомилася вдома. І мама ніколи нікому не зізнається, що втомилася вона … від Аліси.

Що це таке?

Східний «полюс» – життя за законами «джунглів» або повне невтручання. Як каже герой відомого сьогодні мультфільму, «природа про все сама подбає». На східному «полюсі» мами впевнені, що дитину ні в якому разі не можна лаяти й ні до чого примушувати.

Що буде далі?

Аліса піде до школи і стане головним болем вчителів — поняття «дисципліна» для дівчинки приблизно, як поняття «сніг» для індійського слона. Настане підлітковий вік, і Аліса перетвориться в одну з найпопулярніших дівчаток в класі й … одну з найзапекліших прогульниць в школі. Як складеться її подальша доля, залежить від самої Аліси і її оточення. Але навіть якщо Аліса схаменеться, їй буде важко будувати й кар’єру, і особисте життя: поступатися, чути інших вона не вміє.

Північний полюс, або коли малюка треба від усього уберегти

Діма — хлопчик хворобливий настільки, що карткою в його поліклініці можна забивати палі: вона важка, як доля військовополоненого. Отити, бронхіти, тонзиліти — чого тільки не переніс хлопчисько за свої чотири роки. А вже банальних ГРВІ не злічити! Його мама не може вийти на роботу — ну який садок такому малюкові ?! Кожен день мама бореться за створення ідеальних умов існування сина і проти відкритих кватирок. Хлопчик не пам’ятає, коли він останній раз одягав шорти.

Мама і лікаря викликає чисто для проформи, вона вже сама знає, як і чим лікувати сина. Діма теж знає, як діяти під час хвороби: лежати в ліжку, дивитися мультики, слухати книжки, просити шоколадки та міряти температуру. Чим погано?

Що це таке?

На північному «полюсі» завжди холодно. Тому, вони постійно вкривають дітей від всіляких бід — і погодних, емоційних, і реальних, і уявних. «Укутати» — найулюбленіше дієслово «північних» мам.

Що буде далі?

Школа і віруси, якими всі діти щасливо перехворіли ще в садку, накинуться на слабенький Дмитрів імунітет, як скажені собаки. Далі — відпрацьована схема відходу від відповідальності за що-небудь, називається: «Я хворію, можна мені шоколадку?» І тихе життя іпохондрика. Зате мама поруч. Хіба ж вона відпустить Діму до якоїсь дівчини?

Південний полюс або адепти загартовування

Надя — рум’яна, здорова, весела дівчинка. Принаймні, такою її бачить мама Наді. Правда, у Наді соплі, але це тимчасово, вони скоро пройдуть. Ну так, вони вже три тижні течуть, але що тут такого? Вони ось зараз з Надею обіллються холодною водою, і дочка стане ще загартованішою.

Наді, звичайно ж, не робили ніяких щеплень. Наді ніколи не давали ніяких ліків сильніших від відвару ромашки. Якщо Надя хворіє, у неї піднімається височенна температура, пару раз мамі здавалося, що дочка начебто марить, але все обійшлося. Тільки ось соплі постійно течуть, і чомусь Надя ніяк не полюбить бігати босоніж по снігу. І шапку завжди сама одягає, коли на вулицю виходить. Напевно, їй просто подобаються шапки, вона ж дівчинка.

Що це таке?

На південному «полюсі» завжди жарко. Тому, мами впевнені, що їхні діти — термінатори у плоті, які ніколи не будуть хворіти. «Південні» мами трохи схожі на «західних» – і ті, і інші задовольняють свої амбіції коштом дітей. Але тільки якщо «західній» мамі важливо, щоб всі ахали, яка її дитина розумна, «південна» мріє, щоб всі захоплювалися фізичною міцністю малюка.

Що буде далі?

Можливо, нічого поганого далі й не буде. Надя щасливо розійдеться на своєму шляху зі збудниками кору, краснухи, поліомієліту, скарлатини. Можливо, вона виросте адептом загартовування і своїх дітей теж почне загартовувати. А можливо, вічні соплі переростуть в гнійний отит, якому вдасться пробитися в її імунітет і, не знайшовши відсічі у вигляді антибіотиків (ви що, які антибіотики ?!), пошириться далі. А вуха у людини розташовані таким чином, що далі — мозок.

Консультант: Світлана Іконнікова, психолог

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Оцените статью
Добавить комментарий